МЕДИЧНІ ОГЛЯДИ ПРАЦІВНИКІВ: ПІДСТАВИ ТА ПОРЯДОК ПРОВЕДЕННЯ - Мої статті - Каталог статей - chtdipp
П`ятниця, 2016-12-09, 18.18
Головна Реєстрація RSS
Вітаю Вас, Гість
Категорії розділу
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Форма входу
Пошук
Друзі сайту
Головна » Статті » Мої статті

МЕДИЧНІ ОГЛЯДИ ПРАЦІВНИКІВ: ПІДСТАВИ ТА ПОРЯДОК ПРОВЕДЕННЯ
МЕДИЧНІ ОГЛЯДИ ПРАЦІВНИКІВ: ПІДСТАВИ ТА ПОРЯДОК ПРОВЕДЕННЯ

Метою будь-якого медичного огляду працівника є визначення стану його здоров’я, зокрема, можливості виконання ним певних трудових обов’язків, своєчасного виявлення гострих чи хронічних професійних захворювань, встановлення у разі необхідності медичних протипоказань щодо здійснення окремих видів робіт, а також попередження виникненню та розповсюдженню інфекційних хвороб. Звісно, далеко не всі працівники повинні проходити медичні обстеження — у чинному законодавстві України чітко визначено категорії працівників, наведено перелік професій, видів діяльності, виробництв і організацій, співробітники яких підлягають обов’язковим медичним оглядам. І роботодавець зобов’язаний не лише проконтролювати проходження ними цієї процедури, а й, у переважній більшості випадків, організувати за свій рахунок проведення медичних оглядів як для вже працюючих на підприємстві співробітників, так і для тих, які лише приймаються на роботу. Отож, наразі з’ясуємо, хто ж з працівників обов’язково має проходити попередні й періодичні медогляди та як, власне, організувати їх проведення і правильно оформити необхідну документацію.

Основні угруповання

Перш за все, відповідно до ст. 169 Кодексу законів про працю України (далі ― КЗпП) та ст. 17 Закону України «Про охорону праці» від 14 жовтня 1992 р. № 2694-ХІІ (далі — Закон № 2694) роботодавець зобов’язаний за свої кошти організувати проведення попереднього (при прийнятті на роботу) і періодичних (протягом трудової діяльності) медичних оглядів працівників, зайнятих на важких роботах, роботах зі шкідливими чи небезпечними умовами праці або таких, де є потреба у професійному доборі, а також щорічного обов’язкового медичного огляду осіб віком до 21 року.
Ці медичні огляди об’єднаємо у групу так званих «трудових» медоглядів, проведення яких спрямоване на своєчасне запобігання заподіянню шкоди здоров’ю працівників.
Друга група медичних оглядів (так званих «профілактичних») передбачена ст. 21 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» від 6 квітня 2000 р. № 1645-ІІІ (далі — Закон № 1645), згідно з якою працівники окремих професій, виробництв та організацій, діяльність яких пов’язана з обслуговуванням населення, зобов’язані проходити профілактичні медичні огляди з метою уникнення поширення інфекційних хвороб. Такі медогляди відповідно до чинного законодавства мають проходити працівники харчових підприємств, підприємств роздрібної торгівлі та громадського харчування, оздоровчих закладів для дітей, лікувально-профілактичних закладів для дорослих, працівники лазень, саун, готелів, гуртожитків, спортивно-оздоровчих комплексів, закладів культури (театри, цирки, клуби, будинки культури тощо), розважальних закладів, підприємств фармацевтичної промисловості, аптек та їх структурних підрозділів, працівники підприємств та об’єктів водопостачання і каналізації, метрополітену, транспортно-дорожнього комплексу, рибного господарства, суб’єкти господарювання, що займаються розведенням, вирощуванням і реалізацією тварин, особи, які надають приватні послуги вдома та інші.
Особливістю є те, що працівникам, які підлягають «профілактичним» оглядам, потрібно мати особову медичну книжку.
Третя група медоглядів передбачена у ст. 11 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» № 3206-VI від 7 квітня 2011 р. (далі — Закон № 3206). Такі медичні огляди є складовою спеціальної перевірки щодо осіб, які претендують на зайняття посад, пов’язаних з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, й проводяться перед прийняттям на роботу (службу) з метою встановлення їх придатності до роботи (служби) за обраною професією.
Обов’язковість цих «держслужбових» медоглядів встановлена порівняно недавно, а саме з 1 січня 2012 р. (тобто з дня, коли набула чинності ст. 11 Закону № 3206).
Зауважимо, що крім наведених основних угруповань медоглядів існують й інші підстави для медичного обстеження працівників, пов’язані зі специфікою певних професій чи умов, що закріплено в окремих спеціальних нормативних актах.
Утім, із трьох описаних вище груп медоглядів найбільша кількість припадає на так звані «трудові» — саме їм, власне, і присвячена ця стаття.
Медичні огляди проводяться відповідними закладами охорони здоров’я, працівники яких несуть відповідальність згідно із законодавством за відповідність медичного висновку фактичному стану здоров’я працівника.
Процедура проведення попереднього (під час прийняття на роботу) та періодичних (протягом трудової діяльності) медичних оглядів працівників, зайнятих на важких роботах, роботах зі шкідливими чи небезпечними умовами праці або таких, де є потреба у професійному доборі, щорічному обов’язковому медичному огляді осіб віком до 21 року (тобто, «трудових» медоглядів) детально визначена у Порядку проведення медичних оглядів працівників певних категорій, затвердженому наказом Міністерства охорони здоров’я України від 21 травня 2007 р. № 246 (далі — Порядок № 246).
Хто підлягає обов’язковому медогляду?
Медичний огляд обов’язковий для наступних категорій працівників:
— зайнятих на важких роботах;
— на роботах зі шкідливими чи небезпечними умовами праці;
— на роботах, де є потреба у професійному доборі;
— осіб віком до 21 року (незалежно від професії та виду діяльності).
Медичні огляди для працівників, які зайняті на важких роботах і роботах зі шкідливими чи небезпечними умовами праці проводяться відповідно до Переліку шкідливих та небезпечних факторів виробничого середовища і трудового процесу, при роботі з якими обов’язкові попередній (періодичні) медичний огляд працівників, наведеному в додатку 4 до Порядку № 246, де вказано безпосередньо сам фактор небезпеки, періодичність оглядів, фах лікарів, які мають брати в них участь, лабораторних досліджень, що повинні бути проведені, а також спеціальні медичні протипоказання (на доповнення до загальних).
Так, до шкідливих та небезпечних факторів виробничого середовища і трудового процесу належать:
— хімічні речовини, їх сполуки та елементи (неорганічного та органічного походження);
— складні хімічні суміші, композиції, хімічні речовини визначеного призначення (барвники і пігменти органічні, пестициди, синтетичні мийні засоби, синтетичні полімерні матеріали: смоли, лаки, клей, пластмаси, мастилоохолоджувальні рідини, герметики, фарби, емалі; добрива; фармакологічні засоби);
— промислові аерозолі переважно фіброгенного та змішаного типу дії (азбест, цемент, скловолокно, вуглецевий пил);
— біологічні фактори (білково-вітамінні концентрати, комбікорми, ферментні препарати, біостимулятори, інфікований матеріал і матеріал, що заражений паразитами, збудники інфекційних захворювань);
— фізичні фактори;
— фізичне перевантаження та перенапруження окремих органів і систем та інші фактори трудового процесу (підняття та ручне переміщення вантажу, зорово-напружені роботи (з оптичними приладами, спостереження за екраном).
За таким самим принципом як додаток 4, побудовано і додаток 5 до Порядку № 246 — у ньому міститься перелік робіт, для виконання яких є обов’язковим попередній (періодичні) медичний огляд працівників, періодичність оглядів, участь лікарів, лабораторні дослідження та медичні протипоказання.
До таких робіт відносяться:
— робота на висоті, верхолазні роботи і роботи, пов’язані з підійманням на висоту, а також з обслуговування підіймальних механізмів;
— праця електротехнічного персоналу, що виконує роботи з оперативного обслуговування і ремонту діючих електроустановок напругою 127 В і вище змінного струму та 110 В постійного струму, а також монтажні й налагоджувальні роботи, дослідження та вимірювання у цих електроустановках;
— роботи у лісовій охороні, по валу, сплаву, транспортуванню та первинній обробці лісу;
— роботи у нафтовій і газовій промисловості та при морському бурінні;
— усі види підземних робіт;
— робота на гідрометеорологічних станціях, спорудженнях зв’язку;
— геологорозвідувальні, топографічні, будівельні роботи;
— роботи, що пов’язані з обслуговуванням ємностей під тиском;
— праця машиністів (кочегарів), операторів котельних, працівників служби газнагляду;
— роботи, що пов’язані з застосуванням вибухових речовин, роботи у вибухово- і пожежонебезпечних виробництвах;
— роботи у військовій охороні, службах спецзв’язку, апараті інкасації, банківських структурах, інших закладах та службах, яким дозволено носити вогнепальну зброю та застосовувати її;
— роботи у газорятувальній службі, добровільних газорятувальних дружинах, військових частинах і загонах із попередження виникнення та ліквідації відкритих газових і нафтових фонтанів, військових гірничих, гірничорятувальних служб міністерств та закладів, у пожежній охороні.
— аварійно-рятувальні служби (роботи) з ліквідації надзвичайних ситуацій природного та техногенного характеру;
— роботи на механічному обладнанні (токарних, фрезерних та інших станках, штампувальних пресах тощо).
Перелік робіт, де є потреба у професійному доборі, затверджений спільним наказом Міністерства охорони здоров’я України та Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 23 вересня 1994 p. № 263/121 (у цьому переліку, на відміну від попередніх, наведено лише вид робіт та психофізіологічні показники для професійного добору).
До робіт, де є потреба у професійному доборі, належать:
— усі види підземних робіт;
— робота в кесонах, барокамерах, замкнутих просторах;
— водолазні роботи;
— роботи на висоті, верхолазні роботи, роботи, пов’язані з підйомом на висоту;
— роботи по обслуговуванню діючої електроустановки до і вище 1000 В та виконання в них оперативних переключень, налагоджувальних, монтажних робіт та високовольтних випробувань; робота під напругою в електроустановках до і вище 1000 В; роботи, пов’язані з діючим енергетичним обладнанням;
— роботи, пов’язані із застосуванням вибухових матеріалів, роботи у вибухо- та вогненебезпечних виробництвах;
— роботи, виконання яких передбачає носіння вогнепальної зброї;
— аварійно-рятувальні роботи та роботи по гасінню пожеж;
— роботи, пов’язані з управлінням наземним, підземним повітряним та водним транспортом;
— роботи, пов’язані з емоційно-нервовим напруженням (авіадиспетчери, диспетчери по управлінню рухом залізничного транспорту; оператори енергетичних систем);
— роботи по технічному обслуговуванню і експлуатації компресорних нафтонасосних та газорегуляторних станцій, лінійних систем магістральних нафто- і газопроводів;
— роботи, пов’язані з бурінням, видобутком та переробкою нафти, газу, конденсату та підготовки їх до транспортування та зберігання;
— роботи, які безпосередньо пов’язані з виробництвом чорних та кольорових металів.
Організація процедури
Враховуючи вимоги вищенаведених переліків та інших нормативних актів, на підприємствах визначаються контингенти працівників, які зобов’язані проходити медичні огляди.
У деяких випадках роботодавці можуть допустити до виконання трудових обов’язків своїх працівників тільки після того, як останні пройдуть медичний огляд.
Водночас, роботодавець не вправі зобов’язувати працівника проходити медичний огляд, якщо це не передбачено законодавством. Встановлення контингенту працівників, які проходять обов’язкові медичні огляди, здійснюється роботодавцем разом із санітарно-епідеміологічною станцією та профспілковим комітетом. У разі зміни технологічного процесу, введення нових підприємств, технологій, робочих місць і професій роботодавець зобов’язаний проінформувати про це територіальну санепідемстанцію в кінці звітного року. На підставі цієї інформації коло працівників коригується щорічно.
Згідно з пп. 2.2. Порядку № 246 заклади державної санітарно-епідеміологічної служби щорічно за заявкою роботодавця (його представника), за участю представника первинної профспілкової організації або уповноваженої працівниками особи визначають категорії працівників, які підлягають попередньому (періодичним) медичному огляду та до 1 грудня складають Акт визначення категорій працівників, які підлягають попередньому (періодичним) медичному огляду, за формою, зазначеною у додатку 1 до Порядку № 246.
На підставі Акта визначення категорій працівників, які підлягають попередньому (періодичним) медичному огляду, роботодавець складає протягом місяця у чотирьох примірниках поіменні списки працівників, які підлягають періодичним медичним оглядам, за формою, наведеною у додатку 2 до Порядку № 246, на паперовому та електронному носіях, узгоджує їх у санітарно-епідеміологічній станції. Один примірник списку залишається на підприємстві (у відповідальної за організацію медогляду посадової особи), другий ― надсилається до закладів охорони здоров’я, третій — до закладу державної санітарно-епідеміологічної служби, четвертий — до робочого органу виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України.
Для проведення попереднього (періодичних) медичного огляду працівників роботодавець повинен укласти або вчасно поновити договір із закладом охорони здоров’я та надати йому список працівників, які підлягають попередньому (періодичним) медичному огляду.
Під час прийняття на роботу в разі переведення на іншу важку роботу, роботу зі шкідливими чи небезпечними умовами праці роботодавець повинен видати направлення на обов’язковий попередній медичний огляд працівника за формою, зазначеною у додатку 3 до Порядку № 246.
Роботодавець за рахунок власних коштів забезпечує організацію проведення медичних оглядів, витрати на поглиблене медичне обстеження працівника з підозрою на професійні й виробничо зумовлені захворювання та їх медичну реабілітацію, диспансеризацію працівників груп ризику розвитку професійних захворювань.
На підставі списку працівників, які підлягають періодичним медоглядам, заклад охорони здоров’я складає план-графік їх проведення, погоджує його з роботодавцем і закладом державної санітарно-епідеміологічної служби.
У плані-графіку вказуються строки проведення медоглядів, лабораторні, функціональні та інші дослідження та лікарі, залучені до їх проведення. Медогляд лікарями проводиться тільки за наявності результатів зазначених досліджень.
Види медоглядів: попередній та періодичний
Розрізняють наступні види медичних оглядів:
— попередній (під час прийняття на роботу);
— періодичні (протягом трудової діяльності працівника, не рідше 1 разу на 2 роки);
— позачергові (за ініціативою працівника або роботодавця).
Попередній медичний огляд проводиться під час прийняття на роботу з метою:
— визначення стану здоров’я працівника і реєстрації вихідних об’єктивних показників здоров’я та можливості виконання без погіршення стану здоров’я професійних обов’язків в умовах дії конкретних шкідливих та небезпечних факторів виробничого середовища і трудового процесу;
— виявлення професійних захворювань (отруєнь), що виникли раніше при роботі на попередніх виробництвах, та попередження виробничо зумовлених і професійних захворювань (отруєнь).
Перелік загальних медичних протипоказань до роботи зі шкідливими та небезпечними факторами виробничого середовища і трудового процесу наведено у додатку 6 до Переліку № 246.
Метою періодичні медичних оглядів є:
— своєчасне виявлення ранніх ознак гострих і хронічних професійних захворювань (отруєнь), загальних та виробничо зумовлених захворювань у працівників;
— забезпечення динамічного спостереження за станом здоров’я працівників в умовах дії шкідливих та небезпечних виробничих факторів і трудового процесу;
— вирішення питання щодо можливості працівника продовжувати роботу в умовах дії конкретних шкідливих та небезпечних виробничих факторів і трудового процесу;
— розробки індивідуальних та групових лікувально-профілактичних та реабілітаційних заходів працівникам, що віднесені за результатами медичного огляду до групи ризику;
— проведення відповідних оздоровчих заходів.
Періодичність проведення медичних оглядів, фах лікарів, які беруть участь у їх проведенні, перелік необхідних лабораторних, функціональних та інших досліджень, медичні протипоказання допуску до виконання робіт, пов’язані із впливом виробничих факторів, визначені в Переліку шкідливих та небезпечних факторів виробничого середовища і трудового процесу, при роботі з якими обов’язкові попередній (періодичні) медичний огляд працівників, наведеному в додатку 4 до Порядку № 246, та Переліку робіт, для виконання яких є обов’язковим попередній (періодичні) медичний огляд працівників, наведеному в додатку 5 до Порядку № 246.
Періодичність проведення медичних оглядів у закладах охорони здоров’я може змінюватися закладом державної санітарно-епідемічної служби, виходячи з конкретної санітарно-гігієнічної та епідемічної ситуації, але не рідше одного разу на два роки.
Порядок проходження медогляду працівником
Проведення попереднього (періодичних) медичного огляду здійснюється комісією з проведення медичних оглядів закладів охорони здоров’я (далі — Комісія). Комісію очолює заступник головного лікаря або уповноважена головним лікарем особа, який має підготовку з професійної патології.
Комісія має право доповнювати види та обсяги необхідних обстежень і досліджень з урахуванням специфіки дії виробничих факторів і медичних протипоказань.
До складу Комісії входять обов’язково терапевт, лікарі, які пройшли підготовку з профпатології. При відсутності окремих лікарів до проведення медичних оглядів залучаються на договірній основі спеціалісти з інших закладів охорони здоров’я. Комісія забезпечує проведення необхідних лабораторних, функціональних та інших досліджень.
Для проходження медичного огляду працівник пред’являє до Комісії паспорт або інший документ, що посвідчує його особу, та Медичну карту амбулаторного хворого. Якщо медогляд є попереднім (при прийомі на роботу) працівник пред’являє направлення, видане роботодавцем за встановленою формою.
Працівники, для яких є обов’язковим первинний і періодичний профілактичні наркологічні огляди, повинні надати Комісії сертифікат про проходження профілактичного наркологічного огляду відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про обов’язковий профілактичний наркологічний огляд і порядок його проведення» від 6 листопада 1997 р. № 1238.
Працівники, для яких є обов’язковими попередній та періодичні психіатричні огляди, повинні надати Комісії, що проводить медичний огляд, довідку про проходження попереднього (періодичного) психіатричного огляду відповідно до Порядку проведення обов’язкових попередніх та періодичних психіатричних оглядів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 вересня 2000 р. № 1465.
Працівники, зайняті на роботах, що потребують професійного добору, повинні надати Комісії, яка проводить медичний огляд, висновок психофізіологічної експертизи.
Окремі лабораторні, функціональні та інші дослідження, які проводились під час перебування працівника в стаціонарі або в період звернення працівника за медичною допомогою, можуть ураховуватись при проведенні медоглядів, але не більше ніж за 3 місяці до проведення медогляду.
При вирішенні питання про придатність до роботи конкретного працівника при попередньому (під час прийняття на роботу) медогляді Комісія керується медичними протипоказаннями, визначеними в Переліку шкідливих та небезпечних факторів виробничого середовища і трудового процесу, при роботі з якими обов’язковий попередній (періодичні) медичний огляд працівників (додаток 4 до Порядку № 246), Переліку робіт, для виконання яких є обов’язковим попередній (періодичні) медичний огляд працівників (додаток 5 до Порядку № 246), а також Переліку загальних медичних протипоказань до роботи із шкідливими та небезпечними факторами виробничого середовища і трудового процесу (додаток 6 до Порядку № 246).
Питання придатності до роботи в кожному окремому випадку вирішується індивідуально з урахуванням особливостей функціонального стану організму (характеру, ступеня прояву патологічного процесу, наявності хронічних захворювань), умов праці та результатів додаткових методів обстеження.
Кожен лікар, який бере участь в обстеженні пацієнта, дає висновок щодо стану здоров’я працівника, підтверджує його особистим підписом та особистою печаткою, бере участь в остаточному обговоренні придатності обстежуваної особи до роботи в обраній професії та в разі необхідності визначає лікувально-оздоровчі заходи.
Документи про результати медоглядів
Результати попереднього (періодичних) медичного огляду працівників і висновок Комісії про стан здоров’я заносяться до Картки працівника, який підлягає попередньому (періодичним) медичному огляду (далі — Картка працівника) за формою, наведеною у додатку 7 до Порядку № 246, і до Медичної картки амбулаторного хворого (форма 025/о), затверджена наказом Міністерства охорони здоров’я України «Про затвердження форм первинної облікової документації та інструкцій щодо їх заповнення, що використовується у закладах охорони здоров’я незалежно від форми власності та підпорядкування» від 14 лютого 2012 р. № 110.
У Картці працівника зазначаються скарги працівника на стан здоров’я, анамнез, результати медичного огляду, лабораторних, функціональних та інших досліджень, діагноз, висновок про професійну придатність працівника працювати за своєю професією.
Картка працівника містить конфіденційну інформацію, зберігається у закладі охорони здоров’я, що проводить медичний огляд на підставі укладеного договору з роботодавцем протягом трудової діяльності працівника і надається Комісії під час проведення медичних оглядів.
На підставі Картки працівника Комісією видається працівнику медична довідка про проходження попереднього (періодичного) медичного огляду працівника за формою, наведеною у додатку 8 до Порядку № 246.
У разі зміни місця роботи Картка працівника видається працівнику під підпис для проходження медичного огляду за новим місцем роботи.
Копія Картки працівника зберігається в архіві закладу охорони здоров’я, що проводив медичний огляд на підставі укладеного договору з роботодавцем протягом 15 років після звільнення працівника.
За результатами періодичних медичних оглядів (протягом місяця після їх закінчення) Комісія оформляє Заключний акт за результатами періодичного медичного огляду працівників (далі — Заключний акт) за формою, зазначеною у додатку 9 до Порядку № 246, який складається у шести примірниках — один примірник залишається в закладі охорони здоров’я, що проводив медогляд, інші надаються роботодавцю, представнику профспілкової організації або уповноваженій працівниками особі, профпатологу, закладу державної санітарно-епідеміологічної служби, робочому органу виконавчої дирекції Фонду.
У разі необхідності Комісія має право направити працівника з підозрою на захворювання, а також працівника зі стажем роботи більше 10 років на додаткові обстеження, консультації та оздоровчі заходи в спеціалізовані заклади охорони здоров’я, на кафедри та курси професійних захворювань вищих медичних навчальних закладів і закладів післядипломної освіти.
Якщо під час проведення періодичного медичного огляду виникають підозри щодо наявності у працівника професійного захворювання, заклад охорони здоров’я надсилає запит на складання санітарно-гігієнічної характеристики умов праці працівника при підозрі в нього професійного захворювання (отруєння) до державної санітарно-епідеміологічної служби, що обслуговує територію, де міститься підприємство, у відповідності до Порядку складання та вимог до санітарно-гігієнічних характеристик умов праці, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України від 13 грудня 2004 року № 614, а також надсилає його в установленому порядку до профпатолога міста, району, області, які направляють хворого в спеціалізовані заклади охорони здоров’я, які мають право встановлювати діагноз щодо професійних захворювань.
Термін зберігання Заключного акта 5 років.
Роботодавець зберігає за працівником на період проходження медогляду місце роботи (посаду) і середній заробіток та за результатами медичного огляду інформує працівника про можливість (неможливість) продовжувати роботу за професією.
Результати медичного огляду можуть бути оскаржені роботодавцем або громадянином у закладах охорони здоров’я вищого рівня або в судовому порядку.
Обов’язки роботодавця
Відповідно до ст. 17 Закону № 2694 роботодавець зобов’язаний забезпечити фінансування та проведення медичних оглядів працівників. За результатами періодичних медичних оглядів у разі потреби роботодавець повинен забезпечити проведення відповідних оздоровчих заходів.
Роботодавець вправі в установленому законом порядку притягнути працівника, який ухиляється від проходження обов’язкового медичного огляду, до дисциплінарної відповідальності, а також зобов’язаний відсторонити його від роботи без збереження заробітної плати.
Роботодавець зобов’язаний забезпечити за свій рахунок позачерговий медичний огляд працівників:
— за заявою працівника, якщо він вважає, що погіршення стану його здоров’я пов’язане з умовами праці;
— за своєю ініціативою, якщо стан здоров’я працівника не дозволяє йому виконувати свої трудові обов’язки.
За час проходження медичного огляду за працівниками зберігаються місце роботи (посада) і середній заробіток.
Середній заробіток зберігається за працівниками під час не лише проходження звичайного медогляду, а й обстеження в профілактичних центрах, клініках науково-дослідних та навчальних медичних інститутів (університетів) для уточнення діагнозу або визначення ролі виробничих факторів у розвитку захворювання.
Слід уточнити, що середній заробіток на період медичного огляду виплачується лише при проведенні періодичних (упродовж трудової діяльності працівника) медичних оглядів. За період проведення попереднього (при прийнятті на роботу) медичного огляду збереження середнього заробітку неможливе через його (заробітку) відсутність, а виплата тарифної ставки (окладу) законодавством не передбачена.
Роботодавець зобов’язаний організувати лабораторні дослідження умов праці з визначенням шкідливих та небезпечних факторів виробничого середовища і трудового процесу на конкретних робочих місцях працівників відповідно до гігієнічної класифікації праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості і напруженості трудового процесу з метою визначення категорій працівників, які підлягають попередньому (періодичним) медичному огляду, і подає ці дані відповідній санітарно-епідеміологічній станції.
Під час укладання трудового договору роботодавець повинен проінформувати працівника під підпис про умови праці та про наявність на його робочому місці небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які ще не усунуто, можливі наслідки їх впливу на здоров’я та про права працівника на пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до законодавства і колективного договору.
Працівнику не може пропонуватися робота, яка за медичним висновком протипоказана йому за станом здоров’я. До виконання робіт підвищеної небезпеки та тих, що потребують професійного добору, допускаються особи за наявності висновку психофізіологічної експертизи.
Роботодавець погоджує план-графік проведення медичних оглядів закладами охорони здоров’я, а також забезпечує своєчасну та організовану явку працівників на медичні огляди та обстеження. Обов’язком роботодавця є здійснення контролю за проведенням медоглядів у строки, погоджені з закладами охорони здоров’я, та призначення відповідальних осіб за організацію медогляду.
Працівників, які не пройшли в установлений термін медичні огляди, роботодавець відсторонює від роботи, а також не допускає до роботи тих працівників, яким за медичним висновком така робота протипоказана за станом здоров’я.
Роботодавець зобов’язаний забезпечити проведення відповідних оздоровчих заходів Заключного акта у повному обсязі та усунути причини, що призводять до професійних захворювань (отруєнь).
Приймати на роботу неповнолітніх роботодавець має право лише після попереднього медичного огляду.

Головний державний інспектор праці О.П. Кульбако
Категорія: Мої статті | Додав: kop0402 (2014-01-14)
Переглядів: 2552 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: