Четвер, 2017-09-21, 15.16
Головна Реєстрація RSS
Вітаю Вас, Гість
Категорії розділу
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Форма входу
Пошук
Друзі сайту
Головна » Статті » Мої статті

Направлення сумісника на курси підвищення кваліфікації
Направлення сумісника на курси підвищення кваліфікації

Професійне навчання працівників підприємств різних форм власності та підпорядкування проводиться з метою формування в них високого професіоналізму, майстерності, сучасного економічного мислення, вміння працювати в нових економічних умовах і забезпечення на цій основі високої продуктивної праці й ефективної зайнятості (п. 1.1 Положення про професійне навчання кадрів на виробництві, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України та Міністерства освіти і науки України від 26.03.2001 р. № 127/151).
Слід звернути увагу, йдеться про професійне навчання всіх працівників, незалежно від статусу «основний працівник» чи «сумісник», бо професіоналізм та ефективність у роботі вимагаються від кожного з них.
Отже, можна зробити висновок, що сумісники, як і основні працівники, мають право на професійне навчання. Одним із видів такого навчання є підвищення кваліфікації – навчання з метою підвищення та розвитку вмінь, навиків і знань, необхідних для ефективного рішення завдань у професійній діяльності.
Процедуру направлення працівника на курси підвищення кваліфікації з відривом від виробництва слід розпочинати з видання на підприємстві наказу або розпорядження керівника підприємства. В наказі має бути вказано виробничу потребу (чи обов’язковість) направлення працівника на курси підвищення кваліфікації, терміни (строки) таких курсів.
Якщо курси будуть проходити в іншому населеному пункті, потрібно оформити відрядження працівника в такий населений пункт. Важливо не плутати: період, коли працівник перебуває на курсах підвищення кваліфікації в іншому населеному пункті, не вважається для нього службовим відрядженням, хоча й оформляється відповідно до нормативних актів, що регламентують відрядження.
Для працівників, що підвищують кваліфікацію, законодавством передбачені гарантії та компенсації практично такі, як і для відряджених осіб. Так, згідно з п. 1 постанови КМУ «Про гарантії і компенсації для працівників, які направляються для підвищення кваліфікації, підготовки, перепідготовки, навчання інших професій з відривом від виробництва» від 28.06.1997 р. № 695 (далі – Постанова № 695) працівникам, направленим на підвищення кваліфікації з відривом від виробництва, гарантуються: збереження місця роботи та середньої заробітної плати за основним місцем роботи.
За вчителями й іншими працівниками освіти, які направляються на курси та до інститутів удосконалення вчителів, зберігається середня заробітна плата за кожним місцем роботи; оплата вартості проїзду до місця навчання та назад; виплата добових за кожний день перебування в дорозі в розмірі, встановленому законодавством для службових відряджень.
Іногороднім працівникам протягом першого місяця навчання добові виплачуються в розмірі, встановленому законодавством для службових відряджень, а в наступні місяці, до закінчення терміну навчання, тим, хто одержує заробітну плату в розмірі менше шести неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (6 ×17 = 102 грн), виплачується стипендія в розмірі 20 % добових; оплата найму житлового приміщення.
Як бачимо, збереження середньої заробітної плати за час навчання гарантується лише працівникам за основним місцем роботи. Крім того, п. 2 Постанови № 695 визначено, що й оплата проїзду працівників, які направляються на навчання з відривом від виробництва, до місця навчання та назад, виплата добових за час перебування в дорозі та за час навчання, стипендії, відшкодування витрат, пов’язаних із наймом житлового приміщення, також провадяться за місцем основної роботи. Виняток Постановою № 695 встановлено лише для вчителів та інших працівників освіти.
Також згідно з постановою КМУ «Питання оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери» від 11.05.2011 р. № 524 середня заробітна плата зберігається за кожним місцем роботи медичних і фармацевтичних працівників державних та комунальних закладів (установ), які направляються до закладів післядипломної освіти для підвищення кваліфікації, підготовки і перепідготовки (див. лист Міністерства соціальної політики України від 12.10.2012 р. № 1055/13/84-12 у журналі «Заработная платат» № 12/2012, с. 47).
То що ж робити, якщо на курси підвищення кваліфікації потрібно направити саме зовнішнього сумісника? Як варіант, можна оформити на цей час відпустку без збереження заробітної плати за основним місцем у зв’язку з перебуванням на курсах підвищення кваліфікації, а понесені працівником витрати відшкодувати шляхом виплати премії чи матеріальної допомоги.
Якщо ж працівник є внутрішнім сумісником, то його можна спробувати направити на курси підвищення кваліфікації за основним місцем роботи.
І, наостанок, зауважимо таке. Статтею 122 КЗпП працівникам, направленим для підвищення кваліфікації з відривом від виробництва, гарантується збереження місця роботи (посади) та мають проводитися виплати, передбачені законодавством. Тобто КЗпП у частині направлення працівників на курси підвищення кваліфікації не робить різниці в місці його роботи. Але в частині виплат за цей час відсилає до законодавства. І єдиним документом, що гарантує грошове забезпечення таких працівників, є Постанова № 695. Вона, на жаль, передбачає працівникам виплати лише за основним місцем роботи. Тому можна припускати, що в такий спосіб уряд хотів обмежити право працівників (крім освітян і медиків) на виплати за обома місцями роботи, а зберегти лише за одним. А відтак роботодавці можуть внутрішніми документами закріпити право працівників-сумісників на виплати, передбачені Постановою № 695, і за сумісництвом.

Головний державний інспектор праці Москаленко Д.М.
Категорія: Мої статті | Додав: Diana (2015-02-25)
Переглядів: 940 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: