Переважне право збереження робочого місця у разі вивільнення працівників - Мої статті - Каталог статей - chtdipp
Вівторок, 2016-12-06, 20.46
Головна Реєстрація RSS
Вітаю Вас, Гість
Категорії розділу
Статистика

Онлайн всього: 2
Гостей: 2
Користувачів: 0
Форма входу
Пошук
Друзі сайту
Головна » Статті » Мої статті

Переважне право збереження робочого місця у разі вивільнення працівників
Відповідно до статті 42 КЗпП України таке право надається працівникові з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці. Право визначати рівень кваліфікації та продуктивності праці під час вивільнення працівників надається роботодавцеві. Разом з тим працівник має право оскаржувати рішення роботодавця про його звільнення в суді. Учасники трудового спору для підтвердження більш високого чи, навпаки, більш низького рівня кваліфікації і продуктивності праці звільненого працівника вправі надавати будь-які допустимі Цивільним процесуальним кодексом України докази. Такими доказами можуть бути документи й інші відомості про: освіту і присвоєння кваліфікаційних розрядів; підвищення кваліфікації; навчання без відриву від виробництва; винаходи й раціоналізаторські пропозиції; тимчасове виконання обов’язків більш кваліфікованих працівників; досвід, стаж трудової діяльності; виконання норм виробітку; збільшення обсягу виконуваної роботи тощо.
За рівних умов продуктивності праці і кваліфікації перевага надається: сімейним – якщо є двоє і більше утриманців; особам, у сім’ї яких нема інших працівників із самостійним заробітком; працівникам із тривалим безперервним стажем роботи на цьому підприємстві; працівникам, які навчаються у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах без відриву від виробництва; учасникам бойових дій, інвалідам війни та особам, на яких поширюється чинність Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII (далі – Закон № 3551); авторам винаходів, корисних моделей, промислових зразків і раціоналізаторських пропозицій; працівникам, які дістали на цьому підприємстві трудове каліцтво або професійне захворювання; особам з-поміж депортованих з України – протягом п’яти років з часу повернення на постійне місце проживання до України; працівникам з-поміж колишніх військовослужбовців строкової служби та осіб, які відбували альтернативну (невійськову) службу протягом двох років з дня звільнення їх зі служби.
Перевага також може надаватися й іншим категоріям працівників, якщо це передбачено законодавством України, зокрема: особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, віднесеним до категорій 1 і 2, та учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які належать до категорії 3 (п. 7 частини першої ст. 20, п. 1 частини першої ст. 21, п. 1 частини першої ст. 22 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.91р. № 796-XII); ветеранам військової служби, ветеранам органів внутрішніх справ, ветеранам податкової міліції, ветеранам державної пожежної охорони, ветеранам Державної кримінально-виконавчої служби України, ветеранам служби цивільного захисту, ветеранам Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України та членам їх сімей (п. 15 частини першої ст. 6 Закону України «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист» від 24 березня 1998 року № 203/98-ВР); учасникам бойових дій (п. 13 частини першої ст. 12 Закону № 3551); інвалідам війни та прирівняним до них особам (п. 14 частини першої ст. 13 Закону № 3551); особам, на яких поширюється чинність Закону № 3551 (п. 14 частини першої ст. 15 цього Закону); особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною (п. 20 частини першої ст. 16 Закону № 3551); особам, що мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною (п. 20 частини першої ст. 9 Закону України «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні» від 16 грудня 1993 року № 3721-XII; далі – Закон № 3721); дітям війни, тобто особам, які є громадянами України та яким на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років (ст. 5 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 року № 2195-IV); членам сімей військовослужбовців строкової служби (ч. 1 ст. 18 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року № 2011-XII) та ін.
При визначенні категорій працівників черговість їх перелічення юридичного значення не має. Тобто працівник, який має на утриманні двох і більше осіб, не має переваг над працівником, який, скажімо, поєднує роботу з навчанням чи який має тривалий безперервний стаж роботи на цьому підприємстві. Разом з тим перевагу має, скажімо, працівник за умови наявності у нього двох-трьох зазначених підстав перед працівником, який має лише одну.

[/b]Головний державний інспектор праці відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів у м. Чернігові Вікторія Охріменко
Категорія: Мої статті | Додав: o_vika (2013-05-16)
Переглядів: 401 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: