Пошук
Друзі сайту
| Головна » Статті » Мої статті |
Про відрахування із заробітної плати працівника помилково нарахованих коштів
| Відрахування із заробітної плати працівників можуть здійснюватися лише у випадках, передбачених законодавством України. Основними законодавчими актами, що регулюють питання відрахувань із заробітної плати, є КЗпП і Закон України «Про оплату праці» від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР (далі — Закон № 108). Згідно зі статтею 127 КЗпП підприємство, установа, організація має право відраховувати із заробітної плати працівника суми, зайво виплачені йому внаслідок лічильних помилок. Власник або уповноважений ним орган має право прийняти рішення про відрахування не пізніше одного місяця із дня виплати неправильно обчисленої суми. При цьому слід дотримуватися обмежень щодо відрахувань із заробітної плати, передбачених у статті 128 КЗпП, а саме: загальний розмір усіх відрахувань не може перевищувати 20 % заробітної плати, яка належить до виплати працівникові, а у випадках, окремо передбачених законодавством України, — 50 % заробітної плати (наприклад, якщо відрахування проводять за кількома виконавчими документами). Зазначені вище обмеження не поширюються на випадки відрахування із заробітної плати при відбуванні виправних робіт і при стягненні аліментів на неповнолітніх дітей. У таких випадках розмір відрахувань із заробітної плати не може перевищувати 70 %. Слід пам'ятати, що згідно зі статтею 129 КЗпП не допускаються відрахування з вихідної допомоги, компенсаційних та інших виплат, на які, згідно із законодавством, не звертається стягнення. Базою для всіх відрахувань є нарахована заробітна плата (лист Міністерства праці та соціальної політики України від 28 грудня 2007 року № 333/06/186-07). Якщо вказаний у статті 127 КЗпП термін (один місяць із дня виплати неправильно обчисленої суми) минув, працівник оскаржує підстави і розмір відрахування. У разі коли помилка, яка призвела до надлишкової виплати заробітної плати, не є лічильною, підприємство не має права здійснювати зазначені вище відрахування. Згідно з пунктом 24 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» від 24 грудня 1999 року № 13 (далі— Постанова № 13) до лічильних помилок належать помилки в обчисленнях, дворазове нарахування заробітної плати за один і той самий період тощо. До нелічиль-них помилок належать помилки, не пов'язані безпосередньо з процесом обчислення, зокрема, які виникли при помилковому застосуванні законів та інших нормативно-правових актів, у т. ч. колективного договору. Якщо минув місячний строк для видання наказу (розпорядження) про відрахування із заробітної плати працівника зайво виплачених сум унаслідок лічильної помилки, або помилка була нелічильною, або працівник заперечує проти відрахування коштів чи добровільного відшкодування зайво отриманої суми, підприємство має право звернутися до суду і стягнути ці суми в судовому порядку. Згідно з пунктом 24 Постанови № 13 звернення до суду можливе відповідно до правил статті 233 КЗпП (протягом одного року з дня виникнення права на відрахування відповідних сум). Законодавством не передбачено спеціальної форми документа для оформлення факту виявлення лічильної помилки, тому це можна зафіксувати в бухгалтерській довідці або доповідній записці. Можна призначити спеціальну комісію для розгляду інциденту і складення відповідного акта (у довільній формі). Аналогічно оформляють виявлення нелічильної помилки, щоправда, треба письмово повідомити про це працівника і запропонувати йому добровільно повернути зайво отримані кошти. Якщо працівник їх поверне добровільно — проблема вважатиметься вирішеною, якщо ж ні — підприємство може звернутися до суду. Однак згідно зі статтею 1215 Цивільного кодексу України не підлягає поверненню безпідставно набута заробітна плата і платежі, які прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, аліменти й інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплату здійснено фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності лічильної помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача. Якщо суд прийме рішення на користь особи, якій помилково виплачено зайві кошти (не на користь підприємства), зайво виплачена сума може бути стягнена з винної особи (посадової особи підприємства) відповідно до статей 132, 133, 134 КЗпП. | |
| Переглядів: 5373 | Рейтинг: 0.0/0 |
| Всього коментарів: 0 | |