Реалізація і захист прав людини - Мої статті - Каталог статей - chtdipp
П`ятниця, 2016-12-09, 18.19
Головна Реєстрація RSS
Вітаю Вас, Гість
Категорії розділу
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Форма входу
Пошук
Друзі сайту
Головна » Статті » Мої статті

Реалізація і захист прав людини
РЕАЛІЗАЦІЯ І ЗАХИСТ ПРАВ ЛЮДИНИ.

На сучасному етапі розвитку Української держави і суспільства проблема забезпечення прав і свобод особи набуває особливого значення. Суть цієї проблеми полягає у недостатньому їх забезпеченні, що виявляється як у певних складнощах в практичній реалізації деяких прав і свобод, закріплених в Конституції України, так і в незадовільному стані їх захищеності. Існуючий розрив між проголошеними в Конституції України правами і свободами особи, а також закріпленими в ній гарантіями цих прав і свобод, та повсякденною практикою їх реалізації і захисту можна пояснити тим, що головні передумови ефективного забезпечення прав і свобод особи, якими є вільне громадянське суспільство і демократична правова соціальна держава. Нажаль, слід констатувати, що в нашій країні вони ще не сформувались.
Аналізуючи історичний досвід минулого і сучасну практику забезпечення прав і свобод особи, можна зробити висновок про необхідність комплексного і системного втілення в життя основних засад громадянського суспільства з одночасним впровадженням в практику найважливіших положень правової держави в Україні. Тільки подолавши всі труднощі становлення правової державності і створення основ вільного громадянського суспільства можна підійти до реального розв'язання проблеми забезпечення прав і свобод особи в Україні.
Гарантії прав і свобод людини та громадянина - це система конкретних засобів, завдяки яким стає реальним ефективна реалізація громадянами своїх прав та свобод, їх охорона і захист у разі правопорушення, їх головне призначення полягає у забезпеченні всіх і кожного рівними правовими можливостями для набуття, реалізації, охорони і захисту суб'єктивних прав та свобод.
Роль та значення гарантій прав і свобод людини та громадянина визначається тим, що вони являють собою сукупність різних факторів в економічній, політико-правовій, культурній та інших сферах життя суспільства, що створюють максимум можливих на даному етапі розвитку суспільства і держави умов та передумов для реальної реалізації прав і свобод людини та громадянина.

Система гарантій прав і свобод людини та громадянина є досить складною і розгалуженою.

1. За змістом і за видами суспільної діяльності гарантії поділяються на:
- загальні:
o економічні - втілюються у багатоплановому функціонуванні економіки, в існуючій системі багатоманітності форм
власності - державної, колективної, приватної, комунальної та інших як рівноправних і в однаковій мірі захищених юридично, а також в економічній самостійності, що забезпечує юридичну рівність учасникам економічних відносин;
o політичні - виступають головні принципи функціонування і устрою української держави, до яких належать принцип народовладдя; принцип державного суверенітету, що передбачає верховенство, самостійність, незалежність, повноту і неподільність державної влади; розподіл владних повноважень між незалежними та взаємопов'язаними гілками влади - законодавчою, виконавчою та судовою; політичний плюралізм тощо;
o соціальні-виступає весь комплекс відносин і взаємозв'язків вільного громадянського суспільства. Соціальні гарантії включають заборону розпалювання соціальної, расової ворожнечі, національного і релігійного розбрату, передбачають рівність прав чоловіка і жінки, заборону встановлення привілеїв чи обмежень за приналежністю до певної раси, за кольором шкіри, політичними, релігійними та іншими переконаннями, статтю, етнічним та соціальним походженням, майновим станом, місцем проживання, за мовними або іншими ознаками;
o ідеологічні - виявляються у загальному визнанні та сприйнятті загальнолюдських гуманістичних цінностей, ідей демократичної правової соціальної держави і громадянського суспільства, верховенства права та соціальної справедливості. Культурні та духовні гарантії прав і свобод людини та громадянина в Україні втілюються в законодавчому закріпленні свободи віросповідання, в існуючій системі освіти, науки, культури та вільному доступі до них;

- спеціальні:
o матеріальні - це передбачені нормативно-правовими актами найважливіші умови забезпечення охорони та захисту прав і свобод людини та громадянина, що мають загальнообов'язковий характер. Принцип дотримання державою прав і свобод людини та громадянина закріплено в більшості конституцій демократичних держав. Конституція України не є винятком. У ст. З Конституції України проголошується, що утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави. За Конституцією України всі люди вільні та рівні в своїй гідності та правах, а права та свободи людини є невідчужуваними і непорушними (ст. 21). Права і свободи людини гарантовані та с довічними. В Конституції України також проголошується заборона антиправового (правопорушного) законодавства: "При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод" (ст. 22). Отже, держава визнає існування природних невідчужуваних прав і свобод людини та громадянина, перелік яких не вичерпується визначеними в Конституції правами та свободами;
o процесуальні - це встановлені законом засоби забезпечення прав і свобод людини та громадянина в процесі захисту цих прав і свобод під час відправлення правосуддя у разі їх незаконного порушення;
o організаційно-правові - це передбачена законодавством організаційна діяльність державних органів та недержавних організацій по забезпеченню, охороні та захисту прав і свобод особи. Основними організаційними гарантами прав і свобод людини та громадянина за Конституцією України є Верховна Рада України, що закріплює в нормативно-правових актах України права і свободи людини та громадянина, гарантії цих прав і свобод, а також основні обов'язки (ст. 92); Президент України, який є гарантом додержання прав і свобод людини та громадянина (ст. 102); Кабінет Міністрів України, міністерства та інші центральні органи виконавчої влади (ст. ] 16), які вживають заходів щодо забезпечення прав і свобод людини та громадянина; місцеві державні адміністрації, що на відповідній території забезпечують додержання прав і свобод людини та громадянина (ст. 119); суди, які захищають права та свободи людини і громадянина (ст. 55); Уповноважений Верховної Ради України з прав людини (ст. 55,101); прокуратура, що здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді, у випадках, передбачених законом (ст. 121), і адвокатура, яка забезпечує право на захист в разі обвинувачення та надає правову допомогу (ст. 59);
o галузеві-це юридичні засоби реалізації, охорони та захисту прав і свобод людини та громадянина, що містяться у нормах права відповідних галузей права. Найважливішим видом галузевих гарантій прав і свобод людини та громадянина є конституційні гарантії. Конституційні гарантії прав і свобод людини та громадянина - це сукупність встановлених Конституцією норм, що є основним засобом захисту прав і свобод людини та громадянина, а також певна система встановлених Конституцією України правозахисних інститутів разом з основними принципами їх діяльності. У нормах цивільного, сімейного, трудового права містяться відповідні гарантії цивільних, сімейних, трудових прав і свобод людини та громадянина. Так, у цивільному праві гарантується реалізація, охорона та захист майнових і деяких особистих немайнових прав і свобод: свобода підприємницької діяльності, захист права власності, авторських прав та ін.; норми сімейного права гарантують рівноправність чоловіка та жінки у сімейному житті, захист прав і законних інтересів членів сім'ї, що потребують допомоги, в першу чергу - дітей; в нормах трудового права передбачено широкий захист права громадян на працю тощо. Галузеві гарантії прав і свобод особи містяться і у нормах інших галузей-адміністративній, кримінальній, виправно-трудовій тощо. Юридичну відповідальність можна віднести до особливого виду юридичних гарантій прав І свобод особи. Ідеться про такі функції, як штрафна або каральна (за скоєне правопорушення правопорушник зазнає втрат особистого, матеріального або іншого характеру), попереджувальна (юридична відповідальність є засобом попередження нових правопорушень через загрозу для правопорушника зазнати певних втрат за скоєне правопорушення), виховна (здійснюється психологічний вплив на свідомість правопорушника), правовідновлювальна (компенсація потерпілій стороні порушених прав). Ці функції дозволяють юридичній відповідальності виступати у якості ефективної гарантії прав та свобод людини і громадянина.

2. За сферою дії гарантій прав і свобод людини та громадянина поділяють на:

- міжнародно-правові (планетарні) --є принципово новим типом гарантій прав і свобод для країн пострадянського блоку, адже через міжнародну Ізоляцію міжнародні гарантії на них не розповсюджувались. Взагалі, до Другої світової війни переважала думка, що відносини між державою і особою щодо захисту прав та свобод є суто внутрішньою справою і ці проблеми мають регулюватися внутрішньодержавним законодавством. Але тяжкі злочини проти людства, скоєні фашистським та іншими тоталітарними режимами, переконали міжнародну спільноту в необхідності впровадження широкого міжнародного захисту прав людини. В наш час міжнародні гарантії прав і свобод особи набувають дуже важливого значення.
Основний зміст міжнародних гарантій прав і свобод особи знайшов своє відображення в Статуті ООН, Загальній декларації прав людини, міжнародних пактах про права людини та ін. На міжнародному рівні охорона і захист прав людини здійснюються в межах діяльності ООН та її спеціалізованих закладів.
Важливе значення в цьому плані має діяльність Ради Безпеки ООН, комітетів Генеральної Асамблеї ООН, Міжнародного Суду ООН, і, зокрема, таких спеціалізованих закладів, як Комітет з прав людини, Комітет з прав дитини, Комітет проти катувань та ін. Країни, які є членами ООН, беруть на себе зобов'язання щодо втілення основних положень підписаних ними міжнародних договорів з питань охорони та захисту прав і свобод людини та громадянина.
Сучасне міжнародне право не тільки захищає індивіда від протиправних посягань на його свободу, але й надає кожному право на прямий доступ до міжнародних правозахисник органів в тому випадку, коли вичерпано всі внутрішньодержавні засоби захисту його прав і свобод. З цього випливає, що загальновизнані принципи і норми міжнародного права і міжнародні договори України є складовою частиною її правової системи;
- внутрішньодержавні - закріплюються в конституціях та інших нормативно-правових актах держав, забезпечуються відповідними матеріальними і організаційними засобами. Під автономними гарантіями розуміють гарантії, зафіксовані в законодавстві складових частин федеративних держав (штатів, республік, областей, земель, провінцій).
Проаналізувавши систему гарантій прав і свобод особи в країні, можна зробити висновок, що в нашій країні існує практично необмежене коло засобів захисту прав і свобод людини та громадянина. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права та свободи від протиправних посягань.

Головний державний інспектор праці О.П. Кульбако
Категорія: Мої статті | Додав: kop0402 (2014-12-24)
Переглядів: 361 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: