Згідно з чинним Кодексу законів про працю України (далі КЗпП України), а саме: ст. 50 передбачено, що нормальна тривалість робочого часу працівників не може перевищувати 40 годин на тиждень.
Однак є таке положення в цьому Кодексі, яке до зволяє підприємствам і організаціям при укладенні колективного договору встановлювати меншу норму тривалості робочого часу, ніж передбачено, тобто - менше сорока годин на тиждень.
Крім того, визначено, що зазвичай для працівників установлюється п'ятиденний робочий тиждень з двома вихідними днями. Однак деякі підприємства, установи, організації, в залежності від характеру виробництва та умов роботи, можуть запроваджувати шестиденний робочий тиждень з одним вихідним днем, за умови недоцільності встановлення п'ятиденного робочого тижня. Варто пам'ятати, що при 6-денному робочому тижні тривалість щоденної роботи не може перевищувати 7 годин при тижневій нормі 40 годин, 6 годин - при тижневій нормі 36 годин і 4 годин при тижневій нормі 24 години.
Напередодні святкових і неробочих днів тривалість роботи працівників, крім працівників, яким встановлена скорочена тривалість робочого часу, скорочується на одну годину як при п'ятиденному, так і при шестиденному робочому тижні. Напередодні вихідних днів тривалість роботи при шестиденному робочому тижні не може перевищувати 5 годин.
При роботі в нічний час встановлена тривалість роботи (зміни) скорочується на одну годину. Це правило так само не поширюється на працівників, для яких уже передбачено скорочення робочого часу. Робота у нічний час оплачується у підвищеному розмірі, встановлюваному генеральною, галузевою (регіональною) угодами та колективним договором, але не нижче 20 відсотків тарифної ставки (окладу) за кожну годину роботи у нічний час.
Питання роботи у вихідний день, святкові, неробочі дні, надурочних робіт регулюється відповідно ст.ст. 71, 73, 62 КЗпП України.
Робота у вихідний день, святкові та неробочі дні оплачується у подвійному розмірі:
1) відрядникам - за подвійними відрядними розцінками;
2) працівникам, праця яких оплачується за годинними або денними ставками, - у розмірі подвійної годинної або денної ставки;
3) працівникам, які одержують місячний оклад, - у розмірі одинарної годинної або денної ставки зверх окладу, якщо робота у святковий і неробочий день провадилася у межах місячної норми робочого часу, і в розмірі подвійної годинної або денної ставки зверх окладу, якщо робота провадилася понад місячну норму.
Оплата у зазначеному розмірі провадиться за години, фактично відпрацьовані у святковий і неробочий, вихідний день.
Працівник, який працював у святковий і неробочий день, за бажанням просто може взяти інший день відпочинку.
Робота в надурочний час (в запитанні понаднормова робота) оплачується в подвійному розмірі в залежності від системи оплати праці робітника. Компенсація надурочних робіт шляхом надання відгулу не допускається.
Оплата праці за роботу змінами немає ніяких особливостей. На розмір оплати праці впливатиме тривалість робочого дня, час роботи (день/ніч, святкові, неробочі, вихідні), режим роботи, умови праці тощо.

Начальник відділу -
державний інспектор праці А.В. Дворецька