Пошук
Друзі сайту
Головна » Статті » Мої статті |
Щодо звільнення вагітних жінок та жінок, які мають дітей віком до трьох років, а також їх право на отримання вихідної допомоги
Працевлаштування для вагітної жінки є достатньо болючим питанням, як для неї самої, так і для її родини. Ще болючішим питанням є її звільнення. Відповідно до статті 184 Кодексу законів про працю України, звільнення вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років (шести років), одиноких матерів при наявності дитини віком до чотирнадцяти років або дитини-інваліда з ініціативи власника або уповноваженого ним органу не допускається, крім випадків повної ліквідації підприємства, установи, організації, коли допускається звільнення з обов'язковим працевлаштуванням. Обов'язкове працевлаштування здійснюється також у випадках їх звільнення після закінчення строкового трудового договору. Названі категорії жінок не можуть бути звільнені не лише з підстав, передбачених статтями 40 і 41 Кодексу законів про працю України, але й за іншими підставами, які кваліфікуються як звільнення (розірвання) трудового договору з ініціативи власника. Водночас, стаття 38 Кодексу законів про працю України передбачає право працівника розірвати трудовий договір за власним бажанням, та пункт 1 статті 36 Кодексу законів про працю України - за угодою сторін. Відповідно до статті 44 Кодексу законів про працю України, вихідна допомога працівнику виплачується тільки при звільненні з підстав, зазначених у: пункті З статті 36 Кодексу законів про працю України - у разі призову або вступу працівника на військову службу; пункті 6 статті 36 Кодексу законів про працю України – відмова працівника від роботи у зв'язку із зміною істотних умов праці; пункті 1 статті 40 Кодексу законів про працю України - змін в організації виробництва і праці; пункті 2 статті 40 Кодексу законів про працю України — виявлення невідповідності працівника займаній посаді або виконуваній роботі, пункті 6 статті 40 Кодексу законів про працю України - поновлення на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу: частини З статті 38 та статті 39 Кодексу законів про працю України - внаслідок порушення власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю, колективного чи трудового договору. Таким чином, виходячи із норм трудового законодавства України, вагітні жінки та жінки, які перебувають у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, не можуть бути звільнені з ініціативи власника або уповноваженого ним органу, крім випадків повної ліквідації підприємства, установи, організації. Головний державний інспектор праці відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів у Чернігівській області Олександр Євстаф’єв
| |
Переглядів: 1114 | Рейтинг: 0.0/0 |
Всього коментарів: 0 | |