Трудові права громадян, що працюють у фізичних осіб-підприємців - Мої статті - Каталог статей - chtdipp
П`ятниця, 2016-12-09, 18.22
Головна Реєстрація RSS
Вітаю Вас, Гість
Категорії розділу
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Форма входу
Пошук
Друзі сайту
Головна » Статті » Мої статті

Трудові права громадян, що працюють у фізичних осіб-підприємців
Трудові права громадян, що працюють у фізичних осіб-підприємців
Громадяни, що працюють за трудовими договорами з фізичними особами - підприємцями, мають такі самі трудові права, як і решта працівників, зокрема право на достойну працю та відпочинок. Статтею 1 Кодексу законів про працю України передбачено таке:
"Кодекс законів про працю України регулює трудові відносини всіх працівників, сприяючи зростанню продуктивності праці, поліпшенню якості роботи, підвищенню ефективності суспільного виробництва і піднесенню на цій основі матеріального і культурного рівня життя трудящих, зміцненню трудової дисципліни і поступовому перетворенню праці на благо суспільства в першу життєву потребу кожної працездатної людини.
Законодавство про працю встановлює високий рівень умов праці, всемірну охорону трудових прав працівників".
Як видно з процитованої норми, чинним законодавством не передбачено жодної дискримінації тієї чи іншої категорії працівників. Єдиною особливістю трудових відносин громадян, які працюють за трудовими договорами з фізичними особами - підприємцями, є необхідність реєстрації відповідних трудових договорів. Для решти працівників реєстрація трудових договорів не передбачена.
Реєстрацію трудового договору, укладеного між працівником та фізичною особою - підприємцем, має забезпечити роботодавець. Трудовий договір повинен укладатися тільки в письмовій формі. Фізична особа - підприємець у тижневий строк з моменту фактичного допущення працівника до роботи повинна зареєструвати трудовий договір у державній службі зайнятості за місцем свого проживання (стаття 241 Кодексу законів про працю України).
Реєстрація трудового договору відбувається в державній службі зайнятості (центр зайнятості) за місцем проживання фізичної особи - підприємця відповідно до вимог "Порядку реєстрації трудового договору між працівником і фізичною особою", затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 08.06.2001 260 (далі - Порядок). Цим наказом затверджено також і Форму трудового договору між працівником і фізичною особою.
Відповідно до пункту 3 Порядку, при реєстрації трудового договору подаються такі документи:
- фізична особа - підприємець подає: паспорт, свідоцтво про реєстрацію підприємницької діяльності (свідоцтво про державну реєстрацію), довідку про присвоєння ідентифікаційного номера;
- працівник, який влаштовується на роботу до фізичної особи - підприємця, подає: паспорт, трудову книжку, довідку про присвоєння ідентифікаційного номера (працівник, який уперше влаштовується на роботу і не має трудової книжки, подає тільки паспорт і довідку про присвоєння ідентифікаційного номера).
Крім зазначених документів, на реєстрацію подається сам трудовий договір у трьох примірниках. Форму трудового договору можна попередньо отримати у відповідному центрі зайнятості.
На всіх трьох примірниках тексту трудового договору посадовою особою центру зайнятості робиться запис про реєстрацію трудового договору. Записи про реєстрацію та зняття з реєстрації трудового договору дають право фізичній особі - підприємцю внести відповідні записи до трудової книжки працівника про прийняття його на роботу та звільнення з роботи. Посадова особа центру зайнятості підтверджує особистим підписом записи, внесені фізичною особою - підприємцем до трудової книжки працівника, і засвідчує їх печаткою. Посадова особа центру зайнятості повинна повідомити як фізичну особу - підприємця, так і його працівника під їх розпис про порядок реєстрації та зняття з реєстрації трудового договору, внесення відповідних записів до трудової книжки працівника та її зберігання.
Отже, укладання саме письмового трудового договору та його подальша реєстрація є обов'язком фізичної особи - підприємця. За невиконання цього обов'язку, а також за порушення трудових прав працівника (позбавлення його вихідних днів, оплачуваної відпустки, лікарняних) підприємець несе як адміністративну, так і кримінальну відповідальність.
Так, порушення вимог законодавства про працю тягне за собою накладання на фізичну особу - підприємця адміністративного штрафу від тридцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - від 510 до 1700 гривень (частина перша статті 41 "Порушення вимог законодавства про працю та про охорону праці" Кодексу України про адміністративні правопорушення).

Головний державний інспектор праці О.І. Бура
Категорія: Мої статті | Додав: o_vika (2013-05-16)
Переглядів: 326 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: