ВІДСТОРОНЕННЯ ВІД РОБОТИ - Мої статті - Каталог статей - chtdipp
П`ятниця, 2016-12-09, 18.20
Головна Реєстрація RSS
Вітаю Вас, Гість
Категорії розділу
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Форма входу
Пошук
Друзі сайту
Головна » Статті » Мої статті

ВІДСТОРОНЕННЯ ВІД РОБОТИ

Чинним законодавством передбачено випадки, коли власник підприємства або уповноважений ним орган може відсторонити працівника від роботи у зв’язку з невиконанням ним узятих на себе зобов’язань. Законодавством також встановлено окремі випадки, коли заробітна плата у разі відсторонення від роботи зберігається або працівникові виплачується допомога відповідно до державного соціального страхування.

Відсторонення від роботи використовується як тимчасовий захід до прийняття остаточного рішення про можливість чи неможливість виконання працівником передбаченої трудовим договором роботи або перебування його на певній посаді. Після закінчення терміну відсторонення від роботи працівник, залежно від наявних підстав, може бути допущений до роботи, переведений на іншу роботу або звільнений.
Статтею 46 КЗпП передбачено випадки, коли власник або уповноважений ним орган може відсторонити працівника від роботи у зв’язку з невиконанням ним узятих зобов’язань. Відсторонення від роботи допускається:
• у разі з’явлення на роботі в нетверезому стані або стані наркотичного чи токсичного сп’яніння;
• у разі відмови або ухилення від обов’язкових медичних оглядів, навчання, інструктажу і перевірки знань з охорони праці та протипожежної охорони;
• в інших випадках, передбачених законодавством.
Відсторонення передбачає недопущення працівника на певний термін до роботи, яку він зобов’язався виконувати відповідно до трудового договору. Варто зазначити, що в разі відсторонення від роботи трудові правовідносини та дія трудового договору тривають, хоча працівник тимчасово до роботи і не допускається.
Відсторонення від роботи використовується як тимчасовий захід до прийняття остаточного рішення про можливість чи неможливість виконання працівником передбаченої трудовим договором роботи або перебування його на певній посаді. Після закінчення терміну відсторонення від роботи працівник, залежно від наявних підстав, може бути допущений до роботи, переведений на іншу роботу або звільнений з роботи. Зокрема, працівник може бути допущений до роботи, якщо відсторонення було незаконним або усунуто причини такого відсторонення, тобто працівник виконав умови допуску до роботи (успішно пройшов обов’язковий медичний огляд, перевірку відповідних знань тощо).
Працівник після відсторонення від роботи може бути тимчасово або постійно переведений на іншу роботу, наприклад за результатами обов’язкового медичного огляду, якщо в медичному висновку буде зазначено про неспроможність працівника виконувати передбачену трудовим договором роботу внаслідок стану здоров’я.
Відсторонення працівника від роботи може передувати звільненню працівника, зокрема за пунктом 7 частини першої статті 40 КЗпП у зв’язку з появою його на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп’яніння.
Варто зазначити, що невиконання працівником у встановлений термін вимог, які були підставою для законного його відсторонення від роботи, дає право власнику або уповноваженому ним органу притягнути працівника до дисциплінарної відповідальності, у т. ч. розірвати з ним трудовий договір у встановленому порядку.
У статті 46 КЗпП закріплено, що відсторонення від роботи допускається не тільки у випадках, встановлених у цій статті, а й в інших випадках, передбачених законодавством. Крім того, зазначена стаття дає право власникові або уповноваженому ним органу відсторонювати працівника від роботи, а окремі акти законодавства, які регулюють питання діяльності відповідних галузей, містять правові норми, що зобов’язують власника або уповноважений ним орган відсторонювати працівника від роботи. Додаткові підстави для відсторонення від роботи та умови оплати цього періоду можуть бути передбачені і в укладеному контракті, оскільки в частині третій статті 21 КЗпП зазначено, що в контракті права, обов’язки, умови організації праці, матеріального забезпечення та відповідальність сторін можуть встановлюватись угодою сторін.
Враховуючи те, що заробітна плата виплачується за виконану роботу (ст. 94 КЗпП, ст. 1 Закону України «Про оплату праці» вiд 24 березня 1995 р. № 108/95-ВР), відсторонення від роботи повинно було б здійснюватися без збереження заробітної плати. Однак законодавством встановлені окремі випадки, коли заробітна плата у разі відсторонення від роботи зберігається або працівникові виплачується допомога відповідно до державного соціального страхування. Зокрема, в Законі Україні «Про охорону праці» вiд 14 жовтня 1992 р. № 2694-XII встановлено, що власник або уповноважений ним орган забезпечує усунення причин, які призводять до нещасних випадків, професійних захворювань, а працівник, у свою чергу, зобов’язаний проходити у встановленому порядку медичні огляди, дбати про особисту безпеку і здоров’я, а також про безпеку і здоров’я людей, які його оточують. Крім того, працівники, зайняті на роботах з підвищеною небезпекою, повинні проходити попереднє спеціальне навчання й один раз на рік перевірку знань відповідних нормативних актів про охорону праці.
У статті 17 Закону «Про охорону праці» встановлено, що власник зобов’язаний відсторонити від роботи працівника, який ухиляється від проходження обов’язкового медичного огляду, без збереження заробітної плати. Не допускаються до роботи працівники, у т. ч. посадові особи, які не пройшли навчання, інструктаж і перевірку знань з охорони праці (ст. 18 цього Закону). Вимагати відсторонення від роботи осіб, які не пройшли передбачених законодавством медичного огляду, навчання й інструктажу, перевірки знань і не мають допуску до відповідних робіт, згідно зі статтею 15 Закону України «Про охорону праці», мають право спеціалісти служби охорони праці на підприємстві.
Згідно зі статтями 7, 42 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» вiд 24 лютого 1994 р. № 4004-XII відсторонюються від роботи особи, які є носіями збудників інфекційних захворювань, хворі на небезпечні для оточуючих інфекційні хвороби, або особи, які були в контакті з такими хворими, з виплатою у встановленому порядку допомоги з соціального страхування. Відсторонення від роботи таких працівників здійснюється на підставі відповідного подання уповноваженої на це посадової особи державної санітарно-епідеміологічної служби, яке вноситься власникам підприємства, установи, організації або уповноваженим ними органам.
Спори, пов’язані з відстороненням працівників від роботи, вирішуються в порядку, встановленому КЗпП для розгляду трудових спорів.

Головний державний інспектор праці відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів у м. Чернігові Вікторія Охріменко

Категорія: Мої статті | Додав: o_vika (2013-01-29)
Переглядів: 1123 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: