П`ятниця, 2024-04-19, 15.41
Головна Реєстрація RSS
Вітаю Вас, Гість
Категорії розділу
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Форма входу
Пошук
Друзі сайту
Головна » Статті » Мої статті

ЗВІЛЬНЕННЯ ПРАЦІВНИКІВ НА ВИМОГУ ТРЕТІХ ОСІБ - ПРОФСПІЛКОВОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ ТА НА ВИМОГУ БАТЬКІВ

ЗВІЛЬНЕННЯ ПРАЦІВНИКІВ НА ВИМОГУ ТРЕТІХ ОСІБ - ПРОФСПІЛКОВОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ ТА НА ВИМОГУ БАТЬКІВ

        

 

     Розірвання трудового договору з керівником підприємства регламентується ст. 45 КЗпП України. Так, вимогу розірвати трудовий договір з керівником може пред’явити тільки колегіальний виборний орган профспілкової організації (як правило, профспілковий комітет), а за його відсутності – профспілковий представник (далі – профспілка).

         На вимогу профспілки може бути розірвано трудовий договір лише з керівником підприємства. Положення ст. 45 КЗпП України і п. 9 ст. 38 Закону України «Про професійні спілки, їхні права та гарантії діяльності» від 15.09.1999 р. №1045-XIV (далі – Закон №1045-XIV) не передбачають пред’явлення цієї вимоги стосовно будь-яких інших керівних працівників, крім керівника підприємства. Зокрема, не може бути розірвано трудовий договір на вимогу профспілки із заступниками керівника підприємства, з керівниками структурних підрозділів, у т. ч. філій, відділень.

         Профспілка в праві вимагати розірвання трудового договору з керівником підприємства, якщо він порушує законодавство про працю, про колективні договори і угоди, визначені нормами Закону  №1045-XIV.

         Якщо на підприємстві немає профспілки і колективний договір укладено представниками, обраними загальними зборами членів трудового колективу, то ні вони, ні трудовий колектив не мають права вимагати (навіть за наявності відповідних підстав) розірвання трудового договору з керівником підприємства.

         Вимога профспілки розірвати трудовий договір на підставі ст. 45 КЗпП України  є обов’язковою для розгляду і виконання власником підприємства, але за умови, що рішення профспілки із цього питання містить конкретні факти порушення керівником підприємства трудового законодавства, законодавства про колективні договори і угоди відповідно до Закону №1045-XIV.

         Якщо керівник, стосовно якого пред’явлено вимогу про розірвання трудового договору, або орган чи особа, від який залежить звільнення керівника, не згоден з цією вимогою,  він може оскаржити рішення профспілки до суду у двотижневий строк з дня його отримання. У цьому разі виконання вимоги про розірвання трудового договору зупиняється до винесення судом рішення.

         Якщо рішення профспілки не виконано і не оскаржено в зазначений строк, то вже сама профспілка в такий же строк (два тижні) може оскаржити в суді бездіяльність посадових осіб чи органів, до компетенції яких належить розірвання трудового договору з керівником підприємства (ст. 45 КЗпП України, ст. 33 Закону №1045-XIV).

         Відповідно до ст. 199 КЗпП України трудовий договір з неповнолітнім працівником може бути розірваний не лише з ініціативи роботодавця чи самого працівника, а й з ініціативи батьків, усиновителів, піклувальників, а також державних органів і службових осіб, на яких покладено нагляд і контроль за додержання законодавства про працю.

         Цей варіант припинення трудових відносин застосовується лише якщо подальше виконання обов’язків за трудовим договором загрожує здоров’ю неповнолітнього працівника або порушує його законні інтереси (залучення до роботи з небезпечними (шкідливими) умовами праці, до нічних, надурочних робіт і робіт у вихідні дні тощо).

         За наявності відомостей і доказів того, що продовження дії трудового договору загрожує здоров’ю неповнолітнього або роботодавець порушує його законні інтереси, зацікавлені треті особи мають право втрутитися в трудові відносини неповнолітнього і вимагати від роботодавця їх припинення. У цьому випадку трудовий договір, у т. ч.  строковий, розривається на підставі ст. 199 КЗпП України.

         У разі звільнення неповнолітнього працівника за ст. 199 КЗпП України законодавством не передбачено погодження цього питання з виборним органом первинної профспілкової організації та виплати вихідної допомоги, а також не вимагається отримання згоди на звільнення від районної (міської) служби у справах дітей, як це передбачено ст. 198 КЗпП України у разі звільнення неповнолітнього працівника з ініціативи роботодавця.

 

 

 

 Головний державний інспектор праці                                 А.В.Скоробагата

 

Категорія: Мої статті | Додав: chtdipp (2015-02-10)
Переглядів: 543 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: