Пошук
Друзі сайту
| Головна » Статті » Мої статті |
Чергування: нормативні вимоги та їх реалізація
| Чергування: нормативні вимоги та їх реалізація Чергування як елемент управлінської діяльності Чергування широко застосовувалися у радянський період як елемент адміністративно-командної системи. Але й в умовах ринкової економіки у практиці роботи підприємств, установ і організацій (далі – підприємство) залучення до чергувань – це особливий елемент управлінської діяльності тимчасового функціонування. Кодексом законів про працю України поняття чергування не визначено. У главі IV «Робочий час» КЗпП (ст. 50-65) про правову конструкцію чергування не згадується. У листі Міністерства праці та соціальної політики України від 2 квітня 2010 року № 89/13/116-10 про чергування на підприємствах і в установах, зокрема, визначено, що порядок залучення працівників до чергувань повинен передбачатися колективним договором. Сторони Генеральної угоди на 1999-2000 роки брали на себе зобов’язання підготувати та затвердити положення про порядок чергування працівників і внести пов’язані з цим пропозиції про зміну і доповнення законодавства про працю, але це не було виконано. Такі зобов’язання не передбачалися і у подальших генеральних угодах, в т. ч. і в останній – на 2010-2012 роки. З норм трудового права випливає, що робочий час – це встановлений законом час, який працівники відповідно до правил внутрішнього трудового розпорядку зобов’язані використовувати виключно для виробничої роботи та виконання службових обов’язків для підприємства. Звернути увагу !!! Виробнича робота і службові обов’язки під час чергування не виконуються. Таке загальне визначення чергування сформульоване з урахуванням положень постанови Секретаріату ВЦСПС «Про чергування на підприємствах і в установах» від 2 квітня 1954 року № 233 (далі – постанова № 233). Цей нормативний акт діє відповідно до постанови Верховної Ради України «Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства Союзу РСР» від 12 вересня 1991 року № 1545-XII. Постанова № 233 застосовується в Україні як така, що не суперечить Конституції і законам України. У Постанові № 233 передбачено: чергування робітників і службовців на підприємствах і в установах після закінчення робочого дня, у вихідні і святкові дні можуть вводитися у виняткових випадках і лише за узгодженням з фабричним, заводським, місцевим комітетом. Не допускати залучення працівників до чергувань частіше одного разу на місяць; у разі залучення до чергування після закінчення робочого дня явка на роботу для працівників як з нормованим, так і з ненормованим робочим днем переноситься в день чергування на більш пізній час. Тривалість чергування або роботи разом з чергуванням не може перевищувати нормальної тривалості робочого дня. Звернути увагу!!! Чергування у вихідні і святкові дні компенсуються наданням протягом найближчих 10 днів відгулів тієї ж самої тривалості, що й чергування (п. 2 Постанови № 233). Ані у Постанові № 233, ані у листі Міністерства праці та соціальної політики України від 2 квітня 2010 року не йдеться про оплату праці за чергування як за робочий час. Але, як визначено частиною першою статті 94 КЗпП України, власник або уповноважений ним орган виплачує заробітну плату працівникові за виконану ним роботу. У практиці організації чергувань відгул, що надається, нерідко оплачувався. Так фактично вирішувалася нормативна невизначеність оплати праці за роботу під час чергування. Питання віднесення чергування до робочого часу (повністю або частково) можливо вирішувати локальними нормативними актами. Відмінності чергувань від схожих з ними елементів робочого часу Від чергування необхідно відрізняти залучення працівників до роботи в понаднормовий час і до роботи у вихідні і святкові дні – у цих випадках працівники залучаються до роботи, обумовленої трудовим договором, у виняткових випадках, передбачених законодавством. Від чергування необхідно відрізняти також оформлене наказом по підприємству залучення працівників з ненормованим робочим днем до позаурочних або понаднормових робіт, тобто до робіт, які необхідно виконувати після закінчення робочого дня. Позаурочні роботи для працівника з ненормованим робочим днем – це роботи, що входять до кола обов’язків працівника і виконуються після закінчення робочого дня у зв’язку з їх терміновістю. Наприклад, розробка головним економістом розділів колективного договору до певного строку при необхідності виконання також поточної оперативної роботи в урочний час. Понаднормові роботи для працівника з ненормованим робочим днем – це роботи, що не входять до кола обов’язків працівника і виконуються після закінчення робочого дня у виняткових випадках. Наприклад, для головного механіка – виконання слюсарних робіт при усуненні наслідків виробничої аварії. Щодо чергувань, то: - чергування – це завжди робота, яка не обумовлена трудовим договором; - законодавством не визначені виняткові випадки залучення до чергувань; - чергування компенсуються лише відгулом. Відмінності чергувань від схожих з ними нормативно-певних елементів робочого часу детальніше подані в таблиці, де вони відмічені за трьома основними показниками характеристики чергування. Роботи, які у сучасних умовах господарювання виконуються черговими: - ухвалення невідкладних управлінських рішень відносно виробничої діяльності безперервно діючих підприємств, підпорядкованих головному підприємству або управлінському центру, в період, коли ці багатофункціональні управлінські структури не працюють (у вихідні, святкові дні); - координація внутрішньогосподарських і міжгосподарських виробничих відносин у період одноразових об’ємних робіт на підприємстві (масове приймання сільськогосподарської сировини, багаторазове збільшення обсягу постачальницьких і збутових операцій тощо). Загальні та спеціальні правила про чергування При залученні працівників до чергувань доцільно як загальні правила застосовувати положення, передбачені Постановою № 233, а також визначення, сформульовані відповідно до коментарів до законодавства про працю: - до чергування працівники можуть бути залучені лише за їх згодою; - спеціальна грошова компенсація за чергування не виплачується; - за день чергування можливо здійснювати оплату праці за локальним нормативним актом, як за звичайний робочий час; - не залучаються до чергувань особи, яких заборонено залучати до понаднормових робіт відповідно до статті 63 КЗпП; - на чергових не покладаються обов’язки сторожів, обов’язки з перевірки перепусток на вхід і вихід з підприємства або установи, прийому пошти, прибирання приміщень, оформлення документації; - при звільненні працівника, що не отримав відгул за чергування, йому слід надати відгул за чергування до звільнення; - не залучаються до чергування працівники, що знаходяться на відрядній оплаті праці, оскільки єдиною формою компенсації за чергування є надання відгулу (до того ж за час відгулу заробітна плата не зберігається) – і відрядники втрачають у заробітку; - не застосовуються правила про чергування у випадках виконання працівником своїх звичайних обов’язків, хоч би вони і називалися чергуванням; так, залучений до роботи у святковий час нічний черговий медичний персонал, черговий електромонтер тощо матимуть право на грошову оплату в подвійному розмірі, оскільки залучаються для виконання своїх звичайних обов’язків, а не спеціальних обов’язків чергових; - з метою дотримання правила про те, що не можна залучати працівників до чергувань частіше одного разу на місяць, при обліку кількості чергувань брати до уваги всі три види чергування (у вихідні дні, у святкові дні, після закінчення робочого дня); - залучення до чергувань і надання відгулу за чергування оформляти наказом. В Україні діють і спеціальні правила про чергування, а саме: - пункт 11 Положення про робочий час і час відпочинку плаваючого складу судів морського флоту, затвердженого постановою Держкомпраці СРСР від 21 березня 1960 року № 402/9; - пункт 5.3 Правил визначення робочого часу і часу відпочинку екіпажів повітряних судів цивільної авіації України, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 2 квітня 2002 року № 219. Звернути увагу!!! Для працівників окремих господарюючих структур (на судах морського флоту, в цивільній авіації), де за чергування встановлені спеціальні правила компенсації, при залученні до чергувань застосовуються не загальні положення Постанови № 233, а спеціальні правила. Зразкова схема пакета документів про залучення працівників до чергувань У додатках наводиться зразкова схема пакета документів про залучення працівників до чергувань: - заявка керівника підприємства профспілковому комітету на узгодження залучення до чергувань працівників підприємства; - витяг з протоколу засідання профспілкового комітету щодо узгодження залучення до чергувань; - заявка керівника виробничої ділянки з обґрунтуваннями і пропозиціями про залучення до чергувань керівних працівників підприємства; - доповідна записка працівника служби кадрів про закінчення підготовчої роботи з організації чергувань; - наказ по підприємству про залучення до чергувань працівників підприємства. Інформаційні і розпорядчі документи розроблені з урахуванням викладених вище правил про залучення до чергувань та згідно з положенням сучасного діловодства. У прикладах запропоновано змодельовані варіанти залучення до двох видів чергувань – у святкові дні і після закінчення робочого дня. Наказ по підприємству щодо залучення до чергувань ґрунтується на згоді працівників. У схемі наказу визначено погоджені з працівниками дати відгулів як компенсація за чергування, тому окремих наказів про надання відгулів не буде потрібно. В умовному прикладі порядок залучення працівників до чергувань у колективному договорі не передбачено. У запропонованому наказі по підприємству, погодженому з профспілковим комітетом, як у локальному нормативному акті, визначено порядок оплати праці за час чергування (така оплата можлива, якщо обумовлена у колективному договорі). Запропонована схема пакета документів про залучення працівників до чергувань може методично і практично допомогти працівникам кадрових служб підприємств у розробці таких документів. Головний державний інспектор праці Д.М. Москаленко | |
| Переглядів: 941 | Рейтинг: 0.0/0 |
| Всього коментарів: 0 | |