Четвер, 2017-09-21, 15.16
Головна Реєстрація RSS
Вітаю Вас, Гість
Пошук
Друзі сайту

Територіальна державної інспекції з питань праці  у Чернігівській області. Завдання  та  роль в регулюванні  соціально-трудових відносин

 

 

В одній зі своїх доповідей Генеральний директор Міжнародної організації праці сказав: «Трудове законодавство без інспекції – це твір на етичну тему, а не обов’язкова соціальна дисципліна».

Головне завдання будь-якої інспекції праці – забезпечити дотримання законодавства про працю, тобто сукупності національних нормативних актів і стандартів, призначених для захисту всіх працівників у процесі  їхньої роботи, а в сучасних системах – також і само зайнятих осіб і широкої громадськості, від будь-яких негативних наслідків роботи, що виконується.

Створення державної інспекції праці в Україні було започатковано Верховною Радою України, яка своєю постановою від 15.12.94 № 296 «Про порядок введення в дію Закону України «Про внесення змін і доповнень до Кодексу України про адміністративні правопорушення і Кримінального кодексу України» доручила Кабінету Міністрів України до 1 липня 1995 року створити державну інспекцію праці Міністерства праці України.

На виконання названого доручення Верховної Ради України Кабінет Міністрів України постановою від 02.08.96 № 906 «Про створення державної інспекції праці Міністерства праці» створив державну інспекцію праці Міністерства праці України та затвердив відповідне Положення. На цьому етапі державна інспекція праці мала наступну модель, яка складалася з трьох самостійних структур:

  • Головної державної інспекції праці - діяла на правах структурного підрозділу Мінпраці;
  • Територіальних державних інспекцій праці - діяли на правах структурних підрозділів управлінь праці та зайнятості населення обласних державних адміністрацій;
  • Інспекції по контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення - входила до складу центрального та місцевих органів державної служби зайнятості населення.

З метою приведення структури органів, що здійснюють державний контроль за додержанням законодавства про працю, у відповідність до вимог Конвенції Міжнародної організації праці № 81 1947 року «Про інспекцію праці у промисловості й торгівлі» і підвищення ефективності їх роботи Кабінет Міністрів України постановою від 30.08.2000 № 1351 утворив у складі Міністерства праці та соціальної політики України на базі його структурних підрозділів, а саме головної державної інспекції праці та державної експертизи умов праці України, Державний департамент нагляду за додержанням законодавства про працю (Держнаглядпраці) як урядовий орган державного управління.

При цьому, на регіональному рівні контроль за додержанням законодавства про працю продовжували здійснювати територіальні державні інспекції праці, які функціонували на правах структурних підрозділів управлінь праці та зайнятості населення обласних державних адміністрацій, і інспекції по контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення, що входили до складу центрального та місцевих органів державної служби зайнятості населення. Функції державної експертизи умов праці на місцевому рівні виконували відділи або сектори державної експертизи умов праці, які були структурними підрозділами управлінь праці та зайнятості населення головних управлінь праці та соціального захисту населення обласних державних адміністрацій та окремі фахівці у складі управлінь праці та соціального захисту населення районних державних адміністрацій.

У зв’язку із зміною статусу центрального органу державної інспекції праці постановою Кабінету Міністрів України від 29.11.2000 № 1771 було затверджено Положення про Державний департамент нагляду за додержанням законодавства про працю, яким до повноважень державних інспекторів праці було віднесено додаткову функцію, а саме здійснення державного нагляду за додержанням законодавства про загальнообов’язкове державне соціальне страхування в частині забезпечення прав і гарантій застрахованих осіб.

На  виконання Указу Президента України  від 7 травня 2001 року № 292 «Про невідкладні заходи щодо прискорення погашення заборгованості із заробітної плати» Кабінет Міністрів України своєю постановою від 09.08.01 № 959 установив Міністерству праці та соціальної політики України додаткову граничну чисельність працівників для утворення територіальних органів Державного департаменту нагляду за додержанням законодавства про працю. Зокрема, з 1 вересня 2001 року в кількості 694 одиниці, з 1 січня 2002 року – 744 одиниці, з 1 березня 2002 року – 794 одиниці та з 1 травня 2002 року – 894 одиниці.  Штатна чисельність працівників інспекції праці в Чернігівській області  до 2011 року складала 31 чоловік.

 

Постановою Кабінету Міністрів України № 879 від 17 серпня 2011 року утворено Територіальну державну інспекцію з питань праці у Чернігівській області, яка є правонаступником прав та зобов’язань інспекції праці у Чернігівській області.

 

Інспектори праці проводять перевірки роботодавців незалежно від їх організаційно-правових форм, видів діяльності та форм власності на предмет дотримання ними вимог законодавства про працю (крім питань охорони праці) та про загальнообов'язкове державне соціальне страхування: від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності; у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням; на випадок безробіття, у частині прав і гарантій застрахованих осіб, та, крім того, робочі органи в частині виконання ними власних повноважень щодо надання застрахованим особам соціальних послуг та виплат.

Функції, права і обов’язки інспекторів праці при здійсненні перевірок та оформленні матеріалів про адміністративне правопорушення регламентуються конвенціями Міжнародної організації праці № 81 1947 року про інспекцію праці у промисловості й торгівлі та № 129 1969 року про інспекцію праці в сільському господарстві, Кодексом України про адміністративні правопорушення, Кодексом законів про працю України, Положенням про Державний департамент нагляду за додержанням законодавства про працю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2003 № 50, та іншими законодавчими і нормативно-правовими актами. 

 Державна інспекція праці відіграє значну роль в системі соціального захисту, оскільки її діяльність пов’язана з широкими верствами населення. Авторитет її працівників ґрунтується на розв’язанні життєво важливих проблем як працездатного населення, так і дітей, інвалідів, пенсіонерів.

За весь період існування  ТДІП у Чернігівській області  проведено значну роботу з вирішення питань, пов’язаних з трудовими відносинами. Це дозволило позитивно впливати на стосунки між роботодавцями та найманими працівниками.

Зокрема, з таких основних питань:

  • укладення трудових договорів і веден­ня трудових книжок;
  • встановлення робочого часу та часу відпочинку;
  • дотримання вимог в сфері оплати пра­ці, гарантій та компенсацій;
  • дотримання трудової дисципліни та матеріальної відповідальності працівників;
  • укладання галузевих і регіональних угод, колективних договорів та виконання передбачених ними норм і гарантій;
  • дотримання гарантій в сфері трудових відносин у разі банкрутства та приватиза­ції підприємств;
  • забезпечення права на працю жінок, молоді, інвалідів та інших категорій грома­дян, які потребують соціального захисту;
  • відшкодування роботодавцем шкоди, заподіяної працівникові каліцтвом або ін­шим ушкодженням здоров'я, пов'язаним із виконанням ним трудових обов'язків;
  • надання застрахованим особам мате­ріальних та соціальних послуг, передбаче­них у зв'язку з нещасним випадком на ви­робництві та професійним захворюван­ням, які спричинили втрату працездатнос­ті, тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, у разі безробіття.

        Результати цієї діяльності безпосеред­ньо впливають на вирішення болючих проблем сьогодення, насамперед, пога­шення заборгованості з виплати заробіт­ної плати, дотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці, легалізацію зайнятості, ліквідацію такого явища, як виплата заро­бітної плати у «конвертах», виконання ро­ботодавцями вимог законодавства про працю та державне соціальне страхування щодо осіб, які потребують соціального за­хисту.