Вимога щодо письмового попередження за два тижні працівником власника або уповноваженого ним органу про звільнення з роботи встановлена частиною першою статті 38 Кодексу законів про працю України у разі розірвання трудового договору, укладеного на невизначений строк, з ініціативи працівника (за власним бажанням).

Одночасно статтею 38 Кодексу законів про працю України передбачено випадки, коли власник або уповноважений ним орган повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник. Це зокрема, переїзд на нове місце проживання; переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість; вступ до навчального закладу; неможливість проживання у даній місцевості, підтверджена медичним висновком; вагітність; догляд за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку або дитиною-інвалідом; догляд за хворим членом сім’ї відповідно до медичного висновку або інвалідом 1-ї групи; вихід на пенсію; прийняття на роботу за конкурсом, а також з інших поважних причин.

Зазначимо, що інші поважні причини визнаються власником або уповноваженим ним органом з урахуванням обставин кожного конкретного випадку. Крім того, частиною третьою статті 38 Кодексу законів про працю України встановлено, що працівник має право розірвати трудовий договір за власним бажанням, якщо власним або уповноважений ним орган не виконує законодавство про працю, умови колективного чи трудового договору.

Варто також зауважити, що законодавством не забороняється власнику або уповноваженому органу звільняти працівника за його власним бажанням у строк про який він просить. Це означає, що сторони трудового договору можуть домовитись про будь-який строк такого звільнення.

Досить часто у таких випадках помилково вважають, що звільнення здійснюється за угодою сторін відповідно до пункту 1 статті 36 Кодексу законів про працю України, яким передбачено таку підставу припинення трудового договору.

Слід пам’ятати, що власник або уповноважений ним орган не вправі звільнити працівника за його власним бажанням до закінчення двотижневого строку, якщо працівник про це не просить.

Щоб запобігти трудовим спорам, у заяві працівника з проханням про звільнення його  за власним бажанням до закінчення двотижневого строку обов’язково повинно бути зазначено дві дати: дата написання заяви і дата, з якої працівник просить звільнити його з роботи. Якщо є поважна причина, та вона також зазначається у заяві.

Заступник начальника відділу-
державний інспектор праці   Олександр Євстаф’єв