Пошук
Друзі сайту
| Головна » Статті » Мої статті |
Деякі аспекти індексації грошових доходів населення.
| Часто підприємства проводять щомісячне (щоквартальне) збільшення зарплати (посадових окладів) з метою уникнення індексації. При цьому підвищувати зарплату треба правильно. Пунктом 5 Порядку №1078 визначено, що: 1) у разі коли підвищення розмірів мінімальних соціальних гарантій (у т.ч. мінімальної заробітної плати) не супроводжується фактичним зростанням грошових доходів громадян, то індексація продовжується на загальних підставах (див. приклад 1); 2) якщо сума збільшення грошових доходів менша від суми індексації, подальша індексація проводиться у звичайному порядку (див. приклад 2). Приклад 1. Штатним розписом передбачено, що оклад головного бухгалтера підприємства становить 2500 гривень. З 01.04.2012 року збільшується розмір мінімальної заробітної плати до 1094 гривні. При цьому розмір посадового окладу головного бухгалтера у квітні залишається без змін, тому індексація продовжує проводитися у звичайному порядку: сума індексації умовно становить 30 гривень, і загальна нарахована заробітна плата за квітень — 2530 гривень (2500 грн за окладом + 30 грн індексації). Приклад 2. На підставі даних прикладу 1 припустимо, що з 01.04.2012 року у штатному розписі головному бухгалтерові підвищено розмір окладу до 2520 гривні. Але ми знаємо, якщо б заробітну плату підвищено не було, то головному бухгалтерові було б нараховано 2530 гривень. Тобто сума, на яку збільшено оклад у квітні 2012 року, менша від суми індексації, яка була б нарахована у цьому місяці, тому в цьому випадку квітень не вважається базовим місяцем і індексація продовжує нараховуватися у звичайному порядку. А якщо припустити, що штатним розписом у квітні 2012 року встановлено оклад головному бухгалтерові 2550 гривень (що більше за 2530 гривень), тоді квітень вважався би базовим місяцем і індексація в цьому місяці вже не проводилась. До речі, як зазначає Мінпраці у листі від 15.03.2007 р. №15/10/136-07, зростання або зменшення грошових доходів залежно від виробітку не вважається базовим і індексація доходів здійснюється на загальних підставах. У такому разі базовим вважатиметься лише місяць, в якому було підвищено «розцінку» за роботу. Індексація відпускних, лікарняних, часу відряджень. Як роз’яснив Мінпраці в листі від 30.10.2003 р. №024-130, всі виплати, які обчислюються виходячи з середньої заробітної платні, у т.ч. за час щорічної і додаткової відпустки, індексації не підлягають. І це зрозуміло, адже при обчисленні середньої зарплати для оплати відпусток, компенсації за невикористану відпустку, часу відряджень, лікарняних, до сумарного доходу включається вже сума індексації як складова частина оплати праці. Тому індексувати вже проіндексований дохід було б нелогічно (нерозумно). Якщо зарплату не індексувати? Відповідно до ст. 15 Закону про індексацію, за порушення законодавства про індексацію грошових доходів населення винні особи притягуються до відповідальності згідно з законом. Згідно зі ст. 41 КпАП, на посадових осіб підприємств, установ та організацій, незалежно від форм власності, і громадян — суб’єктів підприємницької діяльності, які порушують вимоги законодавства про працю, накладається штраф від 30 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто від 510 до 1700 гривень. Перевіряти підприємство щодо дотримання норм законодавства про працю мають право посадові особи Державної інспекції України з питань праці. Види доходів, що підлягають індексації: • Пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на проживання, державних допомог і компенсаційних виплат). • Оплата праці найманим працівникам підприємств, установ і організацій у грошовому виразі, яка включає оплату праці за виконану роботу відповідно до тарифних ставок (окладів) та відрядних розцінок, доплати, надбавки, премії, гарантійні й компенсаційні виплати, передбачені законодавством, а також інші компенсаційні виплати, які мають постійний характер. • Стипендії. • Грошове забезпечення військовослужбовців. • Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку особам, не застрахованим у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування. • Допомога на дітей одиноким матерям. • Державна соціальна допомога інвалідам з дитинства і дітям-інвалідам. • Щомісячна грошова допомога малозабезпеченій особі, яка проживає разом з інвалідом 1-ї або 2-ї групи внаслідок психічного розладу, який за висновком лікарської комісії медичної установи потребує постійного стороннього догляду, на догляд за нею. Суми виплат, здійснювані відповідно до законодавства про загальнообов’язкове державне соціальне страхування: • допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку; допомога з безробіття; • матеріальна допомога в період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного; • матеріальна допомога з безробіття; • щомісячна грошова сума, яка компенсує відповідну частину втраченого заробітку потерпілого внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим); • щомісячна страхова виплата особам, що були на утриманні потерпілого внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; • страхова виплата дитині, яка народилася інвалідом внаслідок травми на виробництві або професійного захворювання її матері під час вагітності. • Суми відшкодування збитку, завданого працівнику каліцтвом або іншим пошкодженням здоров’я, а також суми, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування збитку у разі втрати годувальника. Державний інспектор праці А.В.Скоробагата | |
| Переглядів: 954 | Рейтинг: 0.0/0 |
| Всього коментарів: 0 | |