Пошук
Друзі сайту
| Головна » Статті » Мої статті |
Гарантії та пільги для жінок
| Законодавством забороняється відмовляти жінкам у прийнятті на роботу і знижувати їм заробітну плату у зв'язку з вагітністю або наявністю дітей віком до 3 років, самотнім матерям, що мають дитину до 14 років або дитину-інваліда. При відмові їм у прийнятті на роботу власник або уповноважений ним орган зобов'язаний повідомити про причини відмови в письмовій формі (ст. 184 КЗпП України). Працюючі жінки також мають гарантії і пільги. Так, недопустимо залучати жінок до робіт у нічний час, до понаднормових робіт, до робіт у вихідні дні і направляти у відрядження вагітних жінок, а також жінок, які мають дітей віком до З років (ст. 176 КЗпП України). Згідно зі ст. 54 КЗпП України нічним вважається час із 22-ї години вечора до 6-ї години ранку. Якщо на цей час припадає тільки частина зміни (наприклад, 2 години), то й у цьому разі жінок не можна залучати до роботи. Жінки, які мають дітей віком від 3 до 14 років або дітей-інвалідів, не можуть залучатися до понаднормових робіт або направлятися у відрядження без їхньої згоди (ст. 177 КЗпП України). Відмова жінки в таких випадках не може розглядатися як порушення трудової дисципліни. До вирішення питання про надання вагітній жінці відповідно до медичного висновку іншої роботи, що є легшою і виключає вплив шкідливих чинників, вона підлягає відстороненню від роботи зі збереженням середнього заробітку за всі пропущені з цієї причини робочі дні за рахунок підприємства, установи, організації (ст. 178 КЗпП України). Жінки, які мають дітей віком до 3 років, у разі неможливості виконання попередньої роботи переводяться на іншу зі збереженням середнього заробітку на попередній роботі до досягнення дитиною 3-річного віку. Якщо заробіток на легшій роботі вищий, ніж той, який вони отримували до переведення, то їм виплачується фактичний заробіток. Жінкам, які працюють на роботах зі шкідливими умовами праці, що дає право на додаткову відпустку, період виконання інших робіт у зв'язку з вагітністю включається в стаж для додаткової відпустки. Відпустка жінкам у зв'язку з вагітністю і пологами надається тривалістю 70 календарних днів до пологів і 56 (у разі ускладнення пологів, народження двох і більше дітей або якщо жінка відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" належала до І—IV категорії — 70) календарних днів після пологів. Ці дні розраховуються сумарно і надаються жінкам цілком незалежно від кількості днів, фактично використаних до пологів, а також, на їхнє бажання, надається частково оплачувана відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку з оплатою за ці періоди допомоги з державного соціального страхування (ст. 179 КЗпП України). Якщо дитина потребує домашнього догляду, жінці надається відпустка без збереження заробітної плати тривалістю, обумовленою медичним висновком, але не більше, ніж до досягнення дитиною 6-річного віку. Відпустка у зв'язку з вагітністю та пологами надається на підставі лікарняного листка, який видає відповідна медична установа. За весь період такої відпустки всім жінкам виплачується допомога з державного соціального страхування в розмірі 100 % незалежно від тривалості загального стажу роботи. Підприємства й організації за рахунок власних коштів можуть надавати жінкам частково оплачувану відпустку і відпустку без збереження заробітної плати для догляду за дитиною більшої тривалості, ніж передбачено законодавством. Частково оплачувану відпустку і додаткову відпустку без збереження заробітної плати для догляду за дитиною може бути використано цілком або частково також батьком дитини, бабусею, дідусем або іншими родичами, які фактично здійснюють догляд за дитиною або особою, котра усиновила або взяла опікунство над дитиною. Згідно зі ст. 180 КЗпП України власник зобов'язаний надавати жінкам відпустку у зв'язку з вагітністю та пологами і за їхньою заявою приєднувати до цієї відпустки і щорічну відпустку. При цьому чергова відпустка надається на бажання жінки перед відпусткою у зв'язку з вагітністю та пологами або після неї незалежно від тривалості роботи на цьому підприємстві, в установі, організації. У будь-якому разі щорічна відпустка надається в повному розмірі, а не пропорційно відпрацьованому часу (якщо в жінки немає 6-місячного стажу роботи, відпустку вона одержує авансом). Якщо жінка не використала відпустку за минулий рік, то на її прохання відпустки за минулий і поточний рік належить об'єднати. Коли термін відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами настає в період чергової відпустки, то невикористана його частина переноситься на інший час. Частково оплачувана відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку і додаткова відпустка без збереження заробітної плати для догляду за дитиною до досягнення нею 6-річного віку надаються за заявою жінки або осіб, котрі здійснюють фактичний догляд, цілком або частково в рамках передбаченого терміну й оформляється наказом (розпорядженням) власника або уповноваженого ним органу (ст. 181 КЗпП України). Час частково оплачуваної відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку і додаткової відпустки без збереження заробітної плати для догляду за дитиною (відповідно до медичного висновку) до досягнення нею 6-річного віку зараховуються як у загальний, так і в безперервний стаж, стаж роботи за спеціальністю. Час наданої підприємством відпустки для догляду за дитиною понад норму, встановлену законодавством, в безперервний стаж не зараховується. У стаж роботи, що дає право на щорічну оплачувану відпустку, час відпустки для догляду за дитиною не зараховується. Жінкам, які усиновили новонароджених дітей безпосередньо з пологового будинку, надається відпустка з виплатою у встановленому порядку допомоги у зв'язку з пологами за період із дня усиновлення і по закінченні 56 днів із дня народження дитини (70 календарних днів — при усиновленні дітей і більше). їм також надаються частково оплачувана відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку і додаткова відпустка без збереження заробітної плати тривалістю відповідно до медичного висновку, але не більша, ніж до досягнення дитиною 6-річного віку (ст. 182 КЗпП України). Працюючі жінки, які мають дітей віком до півтора року, крім загальної перерви для відпочинку і приймання їжі мають право на додаткові перерви для годування дитини. Ці перерви надаються не рідше, ніж через години тривалістю не менше 30 хвилин кожна (ст. 183 КЗпП України). Терміни і порядок надання перерв для годування дитини визначає власник або уповноважений ним орган за погодженням із профспілковим комітетом підприємства, установи, організації з огляду на побажання матері. Іноді, з огляду на відстань від місця роботи до місця проживання жінки і стан здоров'я дитини, перерву може бути продовжено. За наявності двох і більше немовлят тривалість додаткової перерви встановлюється не менше однієї години. При 7- і 8-годинному робочому дні жінці, як правило, надаються дві додаткові перерви для годування дитини (з інтервалом 3 години, з огляду на обідню перерву), а при 6-годинно- му робочому дні — дві додаткові перерви, з огляду на обідню перерву, і одна, якщо обідню перерву не передбачено. Якщо дитину за станом здоров'я потрібно годувати частіше, необхідно подати медичний висновок. Якщо жінка не має можливості використовувати надану перерву у зв'язку з віддаленістю місця роботи від місця проживання, для годування дитини допускається приєднання додаткової перерви до обідньої перерви, об'єднання двох перерв або перенесення їх на кінець робочого дня. Додаткові перерви надаються також для штучного годування дитини. Перерви для годування дітей включаються в робочий час і оплачуються із середнього заробітку. Законодавством забороняється звільнення з роботи вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до 3 років (за медичним висновком — до 6 років), самотніх матерів, які мають дитину віком до 14 років або дитину-інваліда. Звільнення таких жінок з ініціативи власника або уповноваженого ним органу можливе лише в разі повної ліквідації підприємства, установи, організації і за умови їхнього обов'язкового працевлаштування (ст. 184 КЗпП України). По закінченні терміну трудового договору звільнення вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до 3 років (або старших, ніж 3 роки, але не більше, ніж до 6 років, якщо дитина відповідно до медичного висновку в цей період потребує домашнього догляду), самотніх матерів (жінок неодружених, котрі подали свідоцтво про народження дитини, в якому немає запису про батька дитини або запис про батька зроблено в установленому порядку за вказівкою матері, удови), що мають дитину віком до 14 років або дитину-інваліда, також відбувається з обов'язковим працевлаштуванням (ч. З ст. 184 КЗпП України). Не може бути визнано, що власник або уповноважений ним орган виконав це зобов'язання з працевлаштування, якщо працівниці не було надано на тому або на іншому підприємстві (в установі, організації) іншу роботу або запропоновано роботу, від якої вона відмовилася з поважної причини (наприклад, за станом здоров'я). Ці гарантії поширюються і на випадки звільнення у зв'язку із закінченням терміну договору таких працівників, коли їх було прийнято на сезонні роботи. Законодавством передбачено низку пільг для жінок. Згідно зі ст. 185 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов'язаний надавати вагітним жінкам і жінкам, які мають дітей віком до 14 років або дітей-інвалідів, путівки в санаторії і в будинки відпочинку безплатно або на пільгових умовах, а також надавати їм матеріальну допомогу. Жінкам (або одному з працюючих членів сім'ї) також надається допомога по догляду за хворою дитиною віком до 14 років на період, коли є потреба у догляді за дитиною, але не більший, ніж 14 календарних днів. Якщо сім'я має кількох дітей віком до 14 років і вони хворіють не одночасно, допомога з тимчасової непрацездатності надається на кожну дитину окремо. Якщо одночасно хворіють двоє і більше дітей, то лікарняний листок видається один на всіх хворих дітей і допомога з тимчасової непрацездатності надається за одним лікарняним листком. Якщо дитина хворіє і по закінченні терміну, на який може бути видано лікарняний листок по догляду за нею (14 днів), особі, яка працює, видається довідка про тимчасову непрацездатність на період захворювання дитини. Допомога з тимчасової непрацездатності за час відсутності на роботі відповідно до довідки не надається. Працюючій матері або іншій працюючій особі, звільненій від роботи у зв'язку з перебуванням разом із хворою дитиною в стаціонарі, допомога з тимчасової непрацездатності виплачується за весь час перебування в стаціонарі. Сезонним і тимчасовим працівникам, які доглядають за хворою дитиною, допомога з тимчасової непрацездатності призначається і виплачується на загальних підставах (Положення про порядок призначення і виплати державної допомоги сім'ям із дітьми). Жінки, які народили 5 і більше дітей і виховали їх до 8-річного віку, а також матері інвалідів з дитинства, що виховали їх до цього віку, мають право на призначення пенсії за віком по досягненні 50 років і при стажі роботи не менше 15 років із зарахуванням до стажу роботи часу по догляду за дітьми (Закон України "Про пенсійне забезпечення"). Дружинам військових, крім військовослужбовців строкової служби, до загального стажу роботи, необхідного для призначення пенсії за віком, зараховується також період проживання разом із чоловіком у місцевостях, де не було можливості працевлаштування за фахом, але не більше 10 років (Закон України "Про соціальний і правовий захист військових і членів їхніх сімей"). Жінки, в яких є діти віком до 15 років, мають переважне право на укладання трудового договору про роботу вдома (Положення про умови праці надомників, затверджене Постановою Держкомпраці СРСР і Секретаріату ВЦРПС від 29.09.81). На час відсутності працівниці-жінки, яка народила дитину, власник або уповноважений ним орган має право прийняти на її місце іншого працівника, уклавши з ним тимчасовий трудовий договір. Працюючі жінки, які мають двох і більше дітей віком до 15 років або дитину-інваліда, відповідно до чинного законодавства мають право: — на додаткову оплачувану відпустку тривалістю 5 календарних днів без урахування вихідних; — на додаткову відпустку без збереження заробітної плати тривалістю 14 календарних днів щорічно. Головний державний інспектор праці М.С.Величко | |
| Переглядів: 3022 | Рейтинг: 1.0/1 |
| Всього коментарів: 0 | |