Згідно із Інструкцією про службові відрядження в межах України та за  кордон, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 13.03.1998 р. № 59 ( у редакції наказу від 17.03.2011 року № 362 (далі – Інструкція), є працівника підприємства направляє  у відрядження керівник цього підприємства або його заступник, що оформлюється наказом (розпорядженням) із зазначенням пункту призначення, найменування підприємства куди  відряджено працівника, строку і мети відрядження.  Отже, керівник підприємства визначає завдання яке має бути виконано працівником у відрядженні і час, протягом якого таке завдання має виконуватись.

Слід зауважити що в загальних випадках строк відрядження в межах України не може перевищувати 30 календарних днів. Тому виходячи зі складності завдання строк відрядження  може включати вихідні, святкові і неробочі дні.  При цьому за кожний день ( у тому числі день вибуття та день прибуття) перебування працівника у відрядженні, враховуючи вихідні, святкові і неробочі дні та час перебування в дорозі ( разом із вимушеними зупинками ), працівникові виплачуються добові кошти.

Виходячи із норм Інструкції , якщо працівника спеціально  відряджено для роботи у вихідні або святкові і неробочі дні, компенсація за роботу  у ці  дні виплачується у відповідності до положень ст.ст. 72, 73 та 107 КЗпП України. Згідно з нормами ст.ст. 71 і 73 КЗпП України  залучення працівників до роботи у такі дні провадиться за письмовим наказом, (розпорядженням) власника або уповноваженого ним органу. Тому, те що працівник під час відрядження має виконувати певну роботу або службові завдання  у вихідні, святкові чи неробочі дні, має бути зазначено в наказі.

Відповідно до ст. 72 КЗпП України робота у вихідний день може компенсуватися за згодою сторін наданням іншого дня відпочинку або у грошовій формі в подвійному розмірі. Робота у святковий і неробочий день у відповідності до ст. 107 КЗпП  України оплачується у подвійному розмірі ( на бажання працівника йому може надаватися інший день відпочинку).

Якщо працівник лише відбуває у відрядження у вихідний день , то йому після повернення з відрядження в установленому порядку надається інший день відпочинку (пункт 11 розділу I Інструкції). Слід також зазначити що на працівника,  який перебуває у відрядженні поширюється режим робочого часу того підприємства, до якого його відряджено. Замість днів відпочинку, не використаних за час відрядження, інші дні відпочинку після повернення з відрядження йому не надаються.

Головний державний інспектор праці відділу з питань
додержання законодавства про працю, зайнятість та
інших нормативно-правових актів у Чернігівській області
                                                                      Микола Прокопенко