Пошук
Друзі сайту
| Головна » Статті » Мої статті |
«Легальна заробітна плата – міф чи реальність»
| Предметом даної статті є обговорення проблеми легалізації зайнятості та заробітної плати в контексті трьох урядових законопроектів в полі детінізації доходів та відносин у сфері зайнятості населення, а саме: «Про відповідальність підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, фізичних осіб – підприємців та інших суб’єктів підприємницької діяльності у сфері праці»; «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України»(щодо посилення відповідальності за порушення законодавства про працю); «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (щодо мінімальних розмірів оплати праці та гарантій їх забезпечення). Проблема детінізації виплат заробітної плати, зменшення нелегальної зайнятості та загалом – детінізації економіки надзвичайно складна та багатопланова, оскільки водночас стосується працівників, роботодавців, фіскальних органів та питання наповнення державної казни. “Тіньова” економіка, яку породжує нелегальна зайнятість та «чорна» заробітна плата спричиняє зменшення доходів на всіх рівнях; руйнує кредитно-грошову систему; знижує ефективність макроекономічної політики, оскільки для прийняття економічних рішень на макрорівні використовуються дані офіційної статистики, для якої “тіньова” економіка не звітує. Слід зазначити те, що Україна, з поміж країн Європи, має найнижчі штрафні санкції за порушення законодавства про працю, зокрема за не укладення трудового договору (в Україні максимальний штраф – 1700 грн. у порівнянні (в гривневому еквіваленті) до 83 тис.грн. у Болгарії, 154 тис.грн. у Литві, 256 тис.грн. у Румунії, 450 тис.грн. у Чехії та 2 млн. грн. у Словаччині). Вищезазначеними законопроектами, зокрема, передбачається підвищення рівня відповідальності (розмірів штрафів) роботодавців за: ухилення від оформлення трудових відносин у разі фактичного допуску працівника до роботи та виплата винагороди за працю без нарахування та сплати внесків та податків (34 000 грн. за одного найманого працівника); порушення встановлених термінів виплати заробітної плати працівникам, інших виплат, передбачених законодавством про працю, виплату їх не в повному обсязі (2550 грн. за кожного виявленого працівника відносно якого скоєно порушення), нарахування та виплату заробітної плати в розмірі, нижчому від установленої законом розміру мінімальної заробітної плати за виконану працівником місячну чи погодинну норму праці (обсяг робіт) (11900 грн. за кожного виявленого працівника відносно якого скоєно порушення); інші порушення вимог законодавства про працю (від 850 грн. до 4250 грн.); порушення чи невиконання колективного договору, угоди (від 850 грн. до 2550 грн.); умисне ухилення від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів) (від 8500 до 17000 грн., а якщо ці дії вчинені за попередньою змовою групою осіб, або якщо вони призвели до фактичного ненадходження до бюджетів чи державних цільових фондів коштів у великих розмірах – від 17000 грн.); умисне ухилення від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування чи страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, якщо таке діяння призвело до фактичного ненадходження до фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування коштів у значних розмірах (від 8500 до 17000 грн., а якщо в у великих розмірах – штраф від 17000 грн.); невиконання законних вимог посадових осіб органів спеціально уповноваженого органу виконавчої влади з державного нагляду за додержанням законодавства про працю щодо усунення порушень законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування або створення перешкод для діяльності цих органів (від 1700 грн. до 3400 грн.) Також у законопроектах пропонуєтьсявнести зміни до законодавчих актів шляхом: приведення поняття „мінімальна заробітна плата”, умов її визначення та порядку встановлення до європейських стандартів та світової практики; запровадження для працівників, які працюють за трудовими договорами на підприємствах, в установах, організаціях, що не входять до сфери дії галузевих угод та у фізичних осіб гарантованої заробітної плати як державної гарантії, яку передбачається встановити за вісьмома професійно кваліфікаційними групами. На сьогодні, є зрозумілим, що штраф у 1700 гривень не змусить роботодавця забезпечити легальне використання праці працівників та всі соціальні гарантії, які вони повинні мати. Тому, як свідчить практика світового досвіду, за нелегальне робоче місце роботодавця потрібно карати досить жорстко та відчутно з економічної сторони, що безумовно сприятиме профілактиці потенційних злочинів в цій сфері та загалом посиленню захисту трудових прав громадян. Незаперечним є факт про те, що змінити свідомість громадян України та роботодавців в плані боротьби з такими явищами, як зарплата "в конверті" та нелегальні трудові відносини дуже важко, але при спільному бажанні – можливо; потрібно лише бути чесними у стосунках з державою та назавжди відмовитися від ганебної практики порушення трудового законодавства. Кожен з нас повинен пам’ятати, що заробітна плата у „конверті” – це лише ілюзія переваги. Державний інспектор праці А.В. Дворецька | |
| Переглядів: 1052 | Рейтинг: 0.0/0 |
| Всього коментарів: 0 | |