Неділя, 2024-11-24, 05.11
Головна Реєстрація RSS
Вітаю Вас, Гість
Категорії розділу
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Форма входу
Пошук
Друзі сайту
Головна » Статті » Мої статті

Обмеження щодо сумісництва
Відповідно до ст. 21 КЗпП, працівнику надане право реалізувати свої здібності до праці шляхом укладення трудового договору на одному чи водночас на кількох підприємствах, в установах, організаціях. Це дає змогу працівникам, окрім основного трудового договору, укладати договори про роботу за сумісництвом.
Сумісництвом вважається виконання працівником, крім своєї основної, іншої регулярної оплачуваної роботи на умовах трудового договору у вільний від основної роботи час на тому ж або іншому підприємстві, в установі, організації.
Передумовою для сумісництва є наявність у штатному розписі вакантної посади.
Для працівників, які працюють на державних підприємствах, в установах, організаціях, робота за сумісництвом регламентується постановою Кабінету Міністрів України «Про роботу за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій» від 03.04.1993 р. № 245 і Положенням про умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ, організацій, затвердженим наказом Мінпраці, Мін’юсту та Мінфіну від 28.06.1993 р. № 43.
Обмеження на сумісництво запроваджується лише щодо працівників окремих професій та посад, задіяних на важких роботах і на роботах зі шкідливими чи небезпечними умовами праці, додаткова робота яких може призвести до наслідків, що негативно позначаться на стані їхнього здоров’я та безпеці виробництва (відповідно до ст. 100 КЗпП, перелік цих робіт визначається Кабінетом Міністрів України), а також обмеження поширюються на осіб, які не досягли 18 років, і вагітних жінок.
Зазначені обмеження на роботу за сумісництвом стосуються й працівників, основним місцем роботи яких є державне підприємство, установа, організація (незалежно від того, на державне чи недержавне підприємство вступають вони на роботу за сумісництвом), і працівників, що вступають на роботу за сумісництвом на державне підприємство, у державну установу, організацію (незалежно від того, з державним чи недержавним підприємством уклав раніше працівник трудовий договір про основну роботу).
Крім того, названим вище Положенням передбачено, що: «керівники державних підприємств, установ, організацій, їхні заступники, керівники структурних підрозділів державних підприємств, установ, організацій (цехів, відділів, лабораторій тощо) та їхні заступники не мають права працювати за сумісництвом (за винятком наукової, викладацької, медичної і творчої діяльності».
Оскільки у сфері недержавної форми власності сумісництво не регламентується, порядок прийняття на роботу й умови праці за сумісництвом визначаються загальними нормами трудового права.

Головний державний інспектор праці О.І. Бура
Категорія: Мої статті | Додав: Lena (2013-12-04)
Переглядів: 1449 | Рейтинг: 5.0/1
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: