Пошук
Друзі сайту
| Головна » Статті » Мої статті |
Особливості роботи сезонних працівників
| Відповідно до п. 1 Указу № 310, сезонними вважають роботи, які внаслідок природних і кліматичних умов виконуються не цілий рік, а протягом певного періоду (сезону), що не перевищує шести місяців. Із сезонними працівниками укладають строкові трудові договори, як правило, у письмовій формі, з одночасним попередженням про тривалість і характер роботи. У разі укладення усного договору, мають бути обов’язково оформлені заява та наказ про прийняття працівника на роботу. У заяві, зазвичай, міститься прохання про прийняття особи на сезонну роботу на конкретний період. У наказі (розпорядженні) про прийняття на роботу має бути зазначено, що даний працівник приймається на сезонну роботу. Відповідно до п. 5 Указу № 310 для сезонних працівників випробувальний строк не встановлюють. Що стосується оформлення трудових книжок на таких працівників, то згідно з п. 1.1 «Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників», що затверджена спільним наказом Міністерства праці, Міністерства соціального захисту населення та Міністерства юстиції України від 29.07.1993 р. № 58, трудові книжки ведуть на всіх працівників, які працюють на підприємстві понад 5 днів, у т. ч. сезонних і тимчасових. Тож записи про прийняття на роботу, звільнення, заохочення сезонників потрібно вносити до їхніх трудових книжок. Згідно із законодавством, всі мінімальні гарантії, надані державою працівникам, поширюються і на сезонників. Це, зокрема, стосується і мінімальної заробітної плати, і добових під час відрядження. Так само, як і інші працівники, сезонні працівники мають право на щорічну відпустку(ч. 9 ст. 6 Закону про відпустки) , яка надається їм пропорційно до відпрацьованого на даному підприємстві часу. Припинення трудових відносин із сезонними працівниками може відбуватися як з підстав встановлених КЗпП так і Указом № 310, зокрема, порядок розірвання строкового трудового договору з ініціативи працівника регулюється ч. 1 ст. 39 КЗпП. Сезонні працівники мають право розірвати строковий трудовий договір, попередивши про це керівництво письмово за 3 дні. А якщо є поважні причини, то, як передбачено ч. 1 ст. 38 КЗпП, взагалі ніякого строку не існує – трудові відносини припиняють у строк, про який прохає працівник. Трудовий договір з сезонними працівниками з ініціативи роботодавця припиняється у випадках, передбачених п. 7 Указу № 310, а саме: припинення робіт на строк понад 2 тижні з причин виробничого характеру або скорочення робіт в них, а також нез’явлення на роботу безперервно терміном понад місяць внаслідок тимчасової непрацездатності. Наприкінці нагадаємо про подовження дії строкових договорів. Якщо після закінчення строку трудового договору трудові відносини фактично тривають і жодна із сторін не вимагає їхнього припинення, дія цього договору вважається продовженою на невизначений строк (ст. 39-1 КЗпП). Тому, щоб уникнути непорозумінь, звільняти сезонних працівників слід в останній день дії договору (п. 2 ст. 36 КЗпП). Головний державний інспектор праці М.С. Величко | |
| Переглядів: 681 | Рейтинг: 0.0/0 |
| Всього коментарів: 0 | |