Пошук
Друзі сайту
| Головна » Статті » Мої статті |
Правила внутрішнього трудового розпорядку
| Правила внутрішнього трудового розпорядку — це розроблений роботодавцем у встановленому порядку документ, який регламентує організацію праці і за допомогою якого підприємство забезпечує дотримання трудової дисципліни та нормативну поведінку працівників. Напевно є необхідність нагадати, що будь-які правила з організації праці є службовими документами, в яких викладаються норми, настанови або вимоги, що регламентують певний порядок якихось дій, поведінку тощо. За своєю формою і змістом вони подібні до інструкцій, а іноді є їхньою складовою (приміром, Правила оформлення вихідних документів, які входять до Інструкції з діловодства). Дехто з фахівців стверджує, що на підприємствах, де працює менше п’яти осіб, правила внутрішнього трудового розпорядку не обов’язково складати в письмовій формі, тобто це питання вирішується на розсуд роботодавця. Автор не погоджується з такою думкою з кількох причин. По-перше, у статті 43 Конституції України зазначено, що кожен громадянин має право на працю та на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Громадянам також гарантується захист від незаконного звільнення та право на своєчасне одержання винагороди за працю. По-друге, в статті 21 Кодексу законів про працю (далі — КЗпП), в якій визначено поняття трудового договору, йдеться про те, що працівник зобов’язується виконувати роботу за трудовим договором і має дотримуватися трудового розпорядку. По-третє, статтею 142 КЗпП передбачено, що трудовий розпорядок на підприємствах, в установах, організаціях визначається правилами внутрішнього трудового розпорядку, які затверджуються трудовими колективами за поданням власника або уповноваженого ним органу і виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) на підставі типових правил. У деяких галузях народного господарства для окремих категорій працівників діють статути і положення про дисципліну (наприклад, «Статут про дисципліну спеціальних (воєнізованих) аварійно-рятувальних служб», затверджений постановою Кабінету Міністрів від 12 жовтня 2000 р. № 1540; «Положення про дисципліну працівників гірничих підприємств», затверджене постановою Кабінету Міністрів від 13 березня 2002 р. № 294). Правила внутрішнього трудового розпорядку необхідно скласти в письмовій формі через те, що вони вважаються документом з організації процесів управління, — це знайшло своє відображення в Державному класифікаторі управлінської документації ДК 010–98 (коди 0202044–0202048). Більш того, стаття 29 КЗпП прямо вимагає, щоб до початку роботи за трудовим договором власник або уповноважений ним орган ознайомив працівника з правилами внутрішнього трудового розпорядку та колективним договором. Звісно, можна послатися на те, що обов’язки працівника перелічені в колективному договорі, в посадових інструкціях, інструкціях з охорони праці, пожежної безпеки, в наказах щодо обов’язків окремих працівників. Згоден, але за відсутності правил внутрішнього трудового розпорядку, укладених у письмовій формі, працівники підприємства позбавлені законних прав на працю, тобто роботодавець може звільнити будь-кого з власної примхи. Відсутністю документа про ознайомлення з правилами внутрішнього трудового розпорядку під розписку може також скористатися несумлінний працівник, який порушує дисципліну праці. На висловлені до нього претензії він має право відповісти, що ніхто його не ознайомив з вимогами до трудового розпорядку. Тож роботодавець не застрахований, що у разі звільнення такого працівника суд не відновить його на роботі. Отже, правила внутрішнього трудового розпорядку мають бути обов’язково складені в письмовій формі — це вигідно як працівнику, так і роботодавцю. Обов’язкові реквізити і вимоги до змісту Оформлюють правила внутрішнього трудового розпорядку на загальних або спеціальних бланках формату А4. (Доцільно використовувати бланки з кутовим розташуванням постійних реквізитів, оскільки на цьому документі має бути гриф затвердження.) Реквізити правил: 10 — назва виду документа (ПРАВИЛА); 11 — дата; 12 — індекс; 14 — місце видання; 17 — гриф затвердження; 19 — заголовок до тексту (може поєднуватися з назвою виду документа); 21 — текст (може складатися з розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів); 23 — підпис; 24 — гриф погодження (оформляють у разі потреби на другому примірнику); 25 — візи; 28 — позначка про виконавця. Правила (витяг з правил) вивішуються на видному місці, тому допускається їх художнє оформлення. У додатку наведено зразок оформлення шапки правил внутрішнього трудового розпорядку на загальному бланку підприємства з кутовим розташуванням постійних реквізитів. У правилах внутрішнього трудового розпорядку мають бути детально висвітлені всі аспекти організації праці на підприємстві: • порядок прийняття і звільнення працівників; • основні обов’язки працівників та роботодавця; • час початку і закінчення роботи, а також час закінчення роботи в передвихідні та передсвяткові дні; • час, наданий для відпочинку і харчування; • час і місце отримання заробітної плати; • порядок видання розпоряджень, що стосуються роботи; • порядок ознайомлення із загальними інструкціями з охорони праці і пожежної безпеки; • види заохочень за успіхи в роботі та стягнень за порушення трудової дисципліни. Крім цього, у зазначеному документі можуть міститися відомості про порядок використання службових телефонів і автомобілів, оплати за користування ними, а також правила спілкування між працівниками, тобто правила корпоративної поведінки. Принагідно зауважимо, що зазначені в правилах внутрішнього трудового розпорядку вимоги, які погіршують становище працівників, передбачене положеннями чинного законодавства, є недійсними. Наприклад, якщо у правилах трудового розпорядку не передбачено, що тривалість роботи напередодні святкових, неробочих і вихідних днів скорочується на одну годину, то це суперечить вимогам статті 53 КЗпП щодо тривалості роботи напередодні святкових, неробочих і вихідних днів. Отже, положення правил щодо тривалості робочого дня в такому разі можна вважати недійсним. Розпорядження щодо обов’язкової присутності працівників на робочому місці під час обідньої перерви також прямо порушують вимоги статті 66 КЗпП, згідно з якою працівники використовують час перерви на свій розсуд, тобто на цей час вони можуть відлучатися з місця роботи. Порядок затвердження Затвердженню правил внутрішнього трудового розпорядку передує досить копітка підготовча робота. Передусім складається проект документа, який передається працівникам підприємства для ознайомлення й внесення пропозицій. Такий проект розробляє власник підприємства або уповноважений ним орган спільно з представником профспілки. На практиці перший варіант проекту доручають скласти працівникові, що відповідає за загальне або кадрове діловодство. Після внесення пропозицій власник подає проект правил на узгодження інспектору з охорони праці. Завдання інспектора полягає в перевірці відповідності правил нормам трудового законодавства і колективному договору. Якщо ж на підприємстві такої посади немає, то проект узгоджується з представником профспілки. Увага! В законодавстві немає вимоги до власника в обов’язковому порядку враховувати всі пропозиції, які внесені до правил працівниками підприємства. Узгоджений проект згідно зі статтею 142 КЗпП власник або уповноважений ним орган та представник профспілкової організації подають на затвердження трудовому колективу. Тобто правила, яких мають дотримуватися всі працівники підприємства, затверджуються загальними зборами трудового колективу. Типові правила внутрішнього трудового розпорядку Слід зазначити, що правила внутрішнього трудового розпорядку зазвичай складають, керуючись положеннями типових правил. Так, в Україні до цього часу є чинними розроблені в колишньому СРСР типові правила внутрішнього трудового розпорядку для робітників і службовців підприємств, установ, організацій, затверджені постановою Державного комітету СРСР з праці і соціальних питань та узгоджені з ВЦРПС від 20 липня 1984 р. № 213. Звісно, за двадцять років деякі положення цих правил змінилися, однак їх можна брати за основу. Втім, ці правила не є єдиними, крім них в Україні розроблено: • Типові правила внутрішнього розпорядку для працівників державних навчально-виховних закладів України, затверджені наказом міністра освіти України від 20 грудня 1993 р. № 455; • Правила внутрішнього трудового розпорядку для працівників апарату Державного комітету України з водного господарства, затверджені наказом Держводгоспу України від 12 грудня 2003 р. № 349; • Правила внутрішнього трудового розпорядку для працівників центрального апарату Міністерства аграрної політики України, затверджені наказом Міністерства аграрної політики від 17 лютого 2004 р. № 39; • Правила внутрішнього трудового розпорядку для працівників центрального апарату Державної судової адміністрації України, затверджені наказом Державної судової адміністрації України від 30 червня 2004 р. № 108/04; • Типові правила внутрішнього трудового розпорядку для працівників системи органів Державної судової адміністрації, підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління Державної судової адміністрації України, затверджені наказом Державної судової адміністрації України від 30 червня 2004 р. № 109/04. Також для окремих категорій працівників Кабінетом Міністрів України затверджені: • Положення про дисципліну працівників залізничного транспорту (постанова від 26 січня 1993 р. № 55); • Статут про дисципліну працівників спеціальних (воєнізованих) аварійно-рятувальних служб (постанова від 12 жовтня 2000 р. № 1540). Верховною Радою України затверджені: • Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ Української РСР (Указ Президії Верховної Ради Української РСР від 29 липня 1991 р. № 1368-XII); • Дисциплінарний статут прокуратури України (Постанова від 6 листопада 1991 р. № 1796-ХІІ); • Дисциплінарний статут Збройних Сил України (Закон України від 24 березня 1999 р. № 551-XIV); • Дисциплінарний статут митної служби України (Закон України від 6 вересня 2005 р. № 2805-IV). Отже, є достатньо варіантів для вибору типових положень правил внутрішнього трудового розпорядку, найбільш прийнятних для певного підприємства, установи, організації, та можливостей їх оптимізації залежно від конкретних умов праці. Заступник начальника відділу - державний інспектор праці відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно - правових актів у м. Чернігові Кульбако О.П. | |
| Переглядів: 2018 | Рейтинг: 0.0/0 |
| Всього коментарів: 0 | |