Згідно з пунктом 6 частини першої статті 24 КЗпП, приймаючи на роботу найманого працівника, підприємець зобов’язаний укласти з ним письмовий трудовий договір, а протягом тижня від часу фактичного допуску працівника до роботи — зареєструвати цей договір у центрі зайнятості за місцем свого проживання. Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 8 червня 2001 року № 260 (далі — Наказ № 260) затверджено форму трудового договору, яку слід використовувати, коли підприємець оформляє найману особу на роботу.
Згідно з листом Міністерства праці та соціальної політики України від 9 жовтня 2001 року № 06/2-4/133 сторони мають право самостійно вирішувати питання щодо безпосереднього змісту договору, а тому можуть вносити у трудовий договір потрібні зміни й доповнення, які не мають погіршувати умови роботи працівників порівняно з чинним законодавством. Тим паче, що відповідно до статті 21 КЗпП до трудового договору можна включати умови, які задовольняють і роботодавця, і працівника.
Більше того, якщо сторони трудового договору домовляться змінити умови вже існуючих договорів або ж узяти за взірець договір, затверджений Наказом № 260, вони можуть унести відповідні зміни до вже укладених трудових договорів, якими передбачити зміну окремих положень, або викласти договір у новій редакції (лист Держкомпідприємництва від 25 квітня 2002 року № 1-311/2337).
Порядок реєстрації трудового договору в центрі зайнятості теж затверджено Наказом № 260. Відповідно до його норм указаний договір складають у трьох примірниках: 1-й — для найманої особи, 2-й — для приватного підприємця — роботодавця, 3-й — для центру зайнятості.
Згідно з пунктом 3 Наказу № 260 для реєстрації трудового договору в центрі зайнятості сторони повинні подати такі документи:
• фізична особа, суб’єкт підприємницької діяльності без створення юридичної особи з правом найму працівників:
— паспорт;
— свідоцтво про реєстрацію підприємницької діяльності;
— довідку відповідної державної податкової адміністрації про ідентифікаційний код;
• фізична особа, яка використовує найману працю, пов’язану з наданням послуг:
— паспорт;
— довідку відповідної державної податкової адміністрації про ідентифікаційний код;
• працівник, який влаштовується на роботу до фізичної особи:
— паспорт;
— трудову книжку;
— довідку відповідної державної податкової адміністрації про ідентифікаційний код;
• особа, яка вперше влаштовується на роботу і не має трудової книжки:
— паспорт;
— довідку відповідної державної податкової адміністрації про ідентифікаційний код.
Із набуттям чинності постановою Кабінету Міністрів України «Деякі питання застосування законодавства про працю фізичною особою, яка використовує найману працю» від 29 жовтня 2009 року № 1168 (далі — Постанова № 1168) з 13 листопада 2009 року реєстрацію трудового договору в центрі зайнятості можна здійснювати в присутності лише підприємця, але за умови, що підпис найманого працівника на договорі завірено нотаріально (п. 2 Постанови № 1168). Раніше, до набуття чинності Постановою № 1168, реєстрація трудового договору в центрі зайнятості відбувалася винятково за умови присутності обох сторін — як підприємця, так і найманого працівника.
Працівник центру зайнятості реєструє трудовий договір і робить про це відповідну відмітку на всіх трьох примірниках договору, відтак два примірники трудового договору з відміткою про реєстрацію повертає підприємцеві.
Згідно з абзацом другим пункту 3 Постанови № 1168, зареєструвавши договір у центрі зайнятості, підприємець протягом трьох робочих днів з дня надходження договору зобов’язаний вручити працівникові під розписку один примірник зареєстрованого трудового договору, а також повернути трудову книжку із записом про прийняття на роботу.
Підстави припинення трудових відносин, передбачені у статті 36 КЗпП, поширюються також на роботодавців — приватних підприємців. Особливістю припинення трудових відносин з найманим працівником, який працює у приватного підприємця, є те, що це теж треба реєструвати в центрі зайнятості, причому у присутності обох сторін — як приватного підприємця, так і найманого працівника.
Згідно з пунктом 6 Наказу № 260 у разі закінчення строку трудового договору або припинення його дії достроково підприємець робить запис у трудовому договорі про підстави його припинення з посиланням на відповідні статті КЗпП, про що сторони особисто сповіщають державну службу зайнятості, яка зареєструвала трудовий договір. Це також підтверджує Міністерство праці та соціальної політики України в листі від 1 жовтня 2009 року № 227/06/186-09.
У свою чергу, працівник центру зайнятості повинен зняти трудовий договір з реєстрації протягом трьох днів, про що робиться відмітка у книзі реєстрації трудових договорів.
Розірвання трудового договору має підтверджуватися підписами сторін трудових відносин у всіх примірниках трудового договору.
Згідно з пунктом 4 Постанови № 1168, для того щоб розірвати трудовий договір в односторонньому порядку за ініціативою підприємця-роботодавця (у випадках, визначених КЗпП), підприємець насамперед зобов’язаний письмово повідомити про це найманого працівника та у визначені строки провести передбачений законодавством розрахунок. Згідно зі статтею 116 КЗпП розрахунок з працівником потрібно провести в день його звільнення. Якщо в такий день працівник не працював, тоді — не пізніше наступного дня після пред’явлення працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум (частина перша ст. 116 КЗпП). У цьому разі підприємець може зняти трудовий договір з реєстрації у центрі зайнятості без присутності найманого працівника.
Згідно з пунктом 5 Постанови № 1168 державна служба зайнятості знімає з реєстрації трудовий договір у разі його розірвання за ініціативою підприємця, якщо підприємець подасть такі документи:
• примірник трудового договору;
• заяву про зняття трудового договору з реєстрації із зазначенням дати звільнення з роботи працівника та підстав розірвання зазначеного договору;
• копії документів, що підтверджують:
— надсилання працівникові повідомлення про намір розірвати з ним трудовий договір (рекомендованим листом з повідомленням про вручення). У разі коли вручити поштове відправлення неможливо, подають копії підтвердних документів;
— проведення передбаченого законодавством розрахунку з працівником, або копію платіжної відомості із зазначенням суми депонованої заробітної плати.
Після того як надійдуть ці документи, державна служба зайнятості протягом наступних трьох робочих днів знімає трудовий договір з реєстрації, про що робить відповідний запис у книзі реєстрації трудових договорів та повідомляє працівникові.
Якщо найманий працівник не був присутній під час зняття трудового договору з реєстрації, він має право звернутися до центру зайнятості, службова особа якого протягом трьох робочих днів з дня такого звернення робить відповідну відмітку у виданому йому примірнику трудового договору та засвідчує у трудовій книжці запис про звільнення з роботи, внесений підприємцем.
У будь-якому разі найманий працівник має право в порядку, установленому законодавством, оскаржити рішення підприємця щодо звільнення його з роботи.

Начальник відділу –
державний інспектор праці А.В. Дворецька