Пошук
Друзі сайту
| Головна » Статті » Мої статті |
Про переваги легального працевлаштування в Україні
| В умовах сьогодення нагальним стає питання забезпечення дотримання соціальних гарантій, а саме: легалізація зайнятості та погашення заборгованості з виплати заробітної плати. Тіньова зайнятість, зарплата в конвертах – проблемні явища, що на сьогодні залишаються актуальними. Адже використання найманої праці без оформлення трудових відносин містить у собі багато негативних моментів, що суттєво впливають на життя людини. Негативний вплив тіньової зайнятості стосується й суспільної небезпеки, адже всі люди є споживачами послуг у сфері торгівлі, транспорту, будівництва тощо, тож необхідна їх висока якість. Також тіньова зайнятість певним чином сприяє поширенню професійних захворювань, зростанню ризиків виникнення нещасних випадків на виробництві, адже офіційно неоформлений працівник не проходить обов’язкового медичного обстеження, з ним не проводяться інструктажі, навчання з техніки безпеки, охорони праці тощо. Деякі роботодавці бажають скоротити свої витрати, нараховуючи працівникам заробітну плату в розмірах, менших за мінімальну, частково приховують виручку від реалізації товарів, робіт, послуг, виплачують заробітну плату найманим працівникам, які не обліковані в бухгалтерських документах, а також використовують працю найманих працівників, з якими не укладені трудові угоди, відтак ці особи не є застрахованими в Пенсійному фонді України. Використання прихованих трудових відносин призводить врешті-решт до зменшення надходжень до бюджету держави, а відтак і зменшення джерел ресурсів для соціальних виплат. Наповнення гаманця майбутнього пенсіонера прямо залежить від сплачених внесків упродовж трудової діяльності. Кожен працюючий, створюючи суспільний продукт, повинен формувати собі необхідний страховий стаж та отримувати легальну заробітну плату. Тільки при поєднанні цих двох складових можна впевнено розраховувати на забезпеченість у золотому віці. Згідно зі ст. 1 Закону України «Про зайнятість населення» зайнятість – це діяльність громадян, пов’язана із задоволенням особистих та суспільних потреб і така, що, як правило, приносить їм дохід у грошовій або іншій формі. Переваги легальної зайнятості обумовлені, зокрема, правами та гарантіями, передбаченими законом. Так, відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Так, чинним законодавством України передбачені: - загальнообов’язкове державне пенсійне страхування; - страхування на випадок безробіття; - від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності; - у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням. Право на забезпечення за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням мають застраховані особи, тобто особи, які, на законних підставах належать до категорії зайнятого населення та на користь яких сплачуються страхові внески до страхових фондів. Це право гарантується саме за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій. Легальна трудова діяльність – це основа соціальної захищеності працюючого населення. Відсутність цивілізованих трудових відносин позбавляє працівників: захисту від незаконного звільнення; отримання вихідної допомоги у разі звільнення за ініціативою роботодавця; гарантованої виплати заробітної плати 2 рази на місяць, права на щорічну основну відпустку не менше 24 календарних днів, соціальну відпустку з вагітності та пологів, додаткових відпусток передбачених Законом України «Про відпустки», права на оплату листка непрацездатності; втрату трудового стажу; втрату страхового стажу для отримання пенсії і як наслідок – отримання мінімальної пенсії за віком; права не залучатися до понаднормових робіт без згоди працівника; соціальних послуг та виплат у разі нещасного випадку на роботі та професійного захворювання; цілої низки інших прав і соціальних гарантій передбачених чинним законодавством. Для роботодавця нелегальна праця може принести нестабільність у його діяльності, плинність кадрів зумовить необхідність постійного навчання нових працівників, відсутність відповідальності працівника, можливість безкарного заподіяння матеріальної шкоди, шкоди діловій репутації, неналежне виконання трудових обов'язків. Для найманого працівника неоформлені трудові відносини теж несуть нестабільність щодо можливого припинення трудових відносин у будь-який час і без належного обґрунтування, повну відсутність соціальних гарантій, передбачених державою для найманих працівників і у майбутньому – мізерні пенсії. Погоджуючись на «тіньову» зайнятість, працівники повинні розуміти, що їх очікують ризики, пов’язані з захистом своїх трудових прав та соціальним захистом у разі скрутних життєвих обставин. Укладення трудового договору необхідно для захисту своїх трудових прав на: - своєчасне отримання заробітної плати; - виплату заробітної плати у розмірах не нижче визначених чинним законодавством; - оплату лікарняних листів; - отримання оплачуваної відпустки у гарантованому законодавством розмірі; - дотримання нормальної тривалості робочого часу (з розрахунку 40 годин на тиждень); - оплату роботи у святкові та неробочі дні у подвійному розмірі; - оплату роботи у нічний час (не нижче 20% тарифної ставки, окладу за кожну годину); - виплату допомоги при травмуванні у разі нещасного випадку на виробництві тощо. Трудовий стаж потрібен у разі настання страхового випадку: - для отримання допомоги по безробіттю залежно від страхового стажу; - для отримання допомоги малозабезпеченим сім’ям; - для отримання субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг; - для пенсійного забезпечення тощо. Разом з цим, не можна оминути проблему доступності легального працевлаштування в Україні. Дані табл. 1 свідчать про надзвичайно високе навантаження навіть зареєстрованих безробітних на одну вакантну посаду (близько 10 осіб на вільне робоче місце). Важкодоступність легального працевлаштування, низька оплата праці, яка пропонується, змушують працівника шукати тимчасові варіанти працевлаштування без офіційного оформлення на роботу. Підсумовуючи, можна сказати, що для реалізації своїх трудових прав та забезпечення свого майбутнього найманий працівник повинен вимагати від роботодавця легального оформлення трудових відносин через укладання трудового договору, а також регламентацію трудових відносин відповідно до чинного трудового законодавства. У разі відмови роботодавця кожен громадянин має право звернутися до компетентних державних органів за захистом своїх конституційних прав. Тому кожна людина, маючи право на працю, тобто можливість заробляти собі на життя працею, яку вона вільно обирає або на яку вільно погоджується, самостійно має вирішувати, що для неї важливіше – жити сьогоденням або ж мати впевненість у завтрашньому дні, отримуючи надійні соціальні гарантії. Головний державний інспектор праці А.В.Скоробагата | |
| Переглядів: 2073 | Рейтинг: 0.0/0 |
| Всього коментарів: 0 | |