Роз’яснення по питанню тривалості щорічних
відпусток.
ЗАПИТАННЯ: Чи має право працівник
взяти частину щорічної відпустки тривалістю 5 календарних днів, якщо він не
використав її основну частину тривалістю 14 календарних днів? За статтею 12 Закону України «Про
відпустки» щорічну відпустку на прохання працівника може бути поділено на
частини будь-якої тривалості за умови, що основна безперервна її частина
становитиме не менше 14 календарних днів.
РОЗ’ЯСНЕННЯ. Згідно із ст.8 Конвенції Міжнародної організації праці
№ 132 «Про оплачувані відпустки», ратифікованої Україною Законом від 29.05.01 №
2481-ІІІ, розбивка щорічної оплачуваної відпустки на частини може бути
дозволена компетентним органом або іншим відповідним органом у кожній країні.
Якщо інше не передбачено в угоді, яка стосується роботодавця і зацікавленої
особи, що працює за наймом, і за умови, що тривалість роботи такої особи дає їй
право на це, одна із таких частин відпустки складається принаймні з двох
безперервних робочих тижнів.
Відповідно до зазначеного, основна безперервна
частина відпустки тривалістю не менше 14 календарних днів є однією з частин щорічної
відпустки, яку може бути надано працівнику на його прохання. При цьому ця
частина відпустки не обов’язково повинна бути першою, другою чи іншою її
частиною.
Нормою статті 12 Закону України
«Про відпустки» передбачено можливість поділу щорічної відпустки на частини, а
не обов’язок роботодавця поділити її на частини як того бажає працівник. З
метою недопущення втрат робочого часу, роботодавець може й не погодитися на
поділ відпустки, він також може запропонувати свої умови поділу щорічної відпустки.
Невикористану частину щорічної відпустки має
бути надано працівнику, як правило, до кінця робочого року, але не пізніше 12
місяців після закінчення робочого року, за який надається відпустка. Не буде
також порушенням, якщо працівник використає частину щорічної відпустки в
наступному робочому році у терміни, визначені Законом України «Про
відпустки».
Головний
державний інспектор праці Гущіна І.Б.
| 
