Важливими гарантіями під час надання відпусток без збереження заробітної плати, установлених статтями 25 і 26 Закону №504/96-ВР, є те, що на час їх надання за працівником зберігається місце роботи (посада) (це передбачено ст. 2 Закону №504/96-ВР), а перебування в таких відпустках (за винятком відпустки без збереження заробітної плати по догляду за дитиною до досягнення нею шестирічного віку, а в разі, якщо дитина хвора на цукровий діабет І типу (інсулінозалежний) – до досягнення дитиною 16-річного віку), зараховується до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку (п. 4 ст. 9 Закону 504/96-ВР).
Але до стажу роботу що дає право на щорічні додаткові відпустки за роботу із шкідливими і важкими умовами праці та за особливий характер праці (ст. 7 і 8 Закону 504/96-ВР) відпустки без збереження заробітної плати не зараховуються).
Відповідно до абзацу 6 пункту 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою КМУ від 8 лютого 1995 р. №100, час, протягом якого працівник згідно з чинним законодавством або з інших поважних причин не працював і за ним не зберігався заробіток або зберігався частково, виключається з розрахункового періоду під час обчислення середньої заробітної плати у всіх випадках, передбачених Порядком (оплата відпусток, відряджень, виплата вихідної допомоги тощо).
Що стосується періоду, коли працівник перебував у відпустці без збереження заробітної плати за статтею 26 Закону 504/96-ВР, то час такої відпустки не виключається з розрахункового періоду, оскільки в цьому випадку зменшення середньої заробітної плати працівника залежить від рішення самого працівника.
Слід також зазначити, що відповідно до пункту 6 статті 36 Закону України «про загальнообов’язкове соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» від 18 січня 2001 р. №2240-ІІІ допомога по тимчасовій непрацездатності за період перебування працівника у відпустці без збереження заробітної плати не надається.
Для отримання відпустки без збереження заробітної плати працівник подає заяву на ім’я роботодавця із зазначенням строку відпустки і дати її початку.
Крім заяви працівник повинен надати роботодавцю документи (пенсійне посвідчення, посвідчення ветерана війни, посвідчення інваліда, довідку медичної установи, довідку дільничної виборчої комісії тощо), що підтверджують його право на отримання відпустки, що надається за статтею 25 Закону 504/96-ВР в обов’язковому порядку. Якщо відпустка надається за статтею 26 Закону 504/96-ВР, то інші (крім заяви) документи працівником не надаються.
Надання відпустки без збереження зарплати оформляється наказом (розпорядженням роботодавця із зазначенням підстав надання і тривалості відпустки.

Начальник відділу –
державний інспектор праці А.В. Дворецька