Пошук
Друзі сайту
| Головна » Статті » Мої статті |
Укладення договору на сезонну роботу
| Правове регулювання сезонних робіт здійснюється Указом Президії Верховної Ради СРСР від 24 вересня 1974 року в тій частині, яка не суперечить Конституції та законодавству України. Постановою Кабінету Міністрів України від 27 квітня 1998 року № 578 затверджено Положення про порядок організації сезонних робіт. Сезонними роботами визнаються тільки ті роботи, які в залежності від природних і кліматичних умов можуть виконуватися тільки протягом певного періоду, що не повинен перевищувати шести місяців (сезону), і які вказані в спеціальному переліку, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 28 березня 1997 року № 278. Цей перелік включає певні види робіт в таких галузях: 1. лісова промисловість і лісове господарство (лісокультурні, лісозахисні, польові, лісооблаштувальні та інші роботи); 2. торф'яна промисловість (болотно-підготовчі роботи, добування, сушіння та збирання торфу, ремонт і обслуговування технологічного устаткування у польових умовах); 3. сільське господарство (робота в овочівництві, садівництві, виноградарстві, буряківництві, хмільництві, на вирощуванні та збиранні картоплі, тютюну, кормів, баштанних культур, робота на інкубаторських станціях); 4. переробні галузі промисловості (робота на підприємствах переробки плодоовочевої продукції, підприємствах цукрової галузі, первинного виноробства); 5. санітарно-курортні заклади відпочинку (роботи, пов'язані з санітарно-курортним обслуговуванням хворих і відпочиваючих у санаторно-курортних закладах і закладах відпочинку). Сезонний трудовий договір є різновидом строкового трудового договору. Він укладається на строк, що не перевищує тривалість сезону. У свою чергу, тривалість сезону не може перевищувати 6 місяців. При укладенні сезонного трудового договору працівник має бути попередженим про це. У наказі про прийняття на роботу має бути вказано про сезонний характер трудового договору (ст. З Указу ПВР СРСР від 24 вересня 1974 року „Про умови праці робітників і службовців, зайнятих на сезонних робо¬тах"). Порушення цієї вимоги означає, що працівником укла¬дений трудовий договір на невизначений строк. ОСОБЛИВОСТІ СЕЗОННОЇ РОБОТИ Випробування при прийнятті на сезонну роботу не встановлюється. Сезонним працівникам, аналогічно як тимчасовим, відпустка надається пропорційно до відпрацьованого ними часу. Допомога з тимчасової непрацездатності внаслідок трудового каліцтва чи професійного захворювання виплачується на загальних підставах, а допомога по тимчасовій непрацездатності, що настала внаслідок інших причин, видається не більше, ніж за 75 днів протягом календарного року (п. 22 Положення про порядок забезпечення допомогами по державному соціальному страхуванню та ст. 35 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, та витратами, зумовленими народженням та похованням" від 18 січня 2001 р. (із змінами). Сезонний працівник має право достроково розірвати трудовий договір, попередивши про це власника за три дні. Власник має право звільнити сезонного працівника до закінчення строку трудового договору, крім загальних підстав, і за додатковими підставами: а) в разі призупинення робіт на підприємстві на строк більше як два тижні з причин виробничого характеру чи скорочення робіт на підприємстві; б) в разі відсутності працівника на роботі безперервно протягом одного місяця внаслідок тимчасової непрацездатності. Проте, у разі тимчасової втрати працездатності внаслідок трудового каліцтва чи професійного захворювання робоче місце зберігається за сезонними працівниками до поновлення працездатності чи встановлення інвалідності, але не більше ніж до закінчення строку роботи за договором. Сезонним працівникам вихідна допомога при звільненні виплачується крім випадків, зазначених у статті 44 КЗпП України, також при звільненні у зв'язку з призупиненням робіт на підприємствах на строк більше 2 тижнів з причин виробничого характеру або скорочення робіт на підприємстві. Проте, розмір допомоги для сезонних працівників встановлюється менший, ніж для інших працівників. За загальним правилом розмір вихідної допомоги, що виплачується сезонним працівникам при звільненні за підставами, зазначеними у статті 44 КЗпП України, становить середній заробіток за тиждень, а у разі призову чи вступу на військову службу - середній заробіток за два тижні. Оплата праці здійснюється за фактично виконану роботу згідно норм, розцінок, тарифних ставок, які діють на підприємстві, і не може бути нижчою за мінімальну зарплату за умови виконання норм праці. Головний державний інспектор праці О.І. Бура | |
| Переглядів: 946 | Рейтинг: 0.0/0 |
| Всього коментарів: 0 | |