До Інспекції праці люди звертаються з найрізноманітніших питань. Ось нещодавно завітала жінка, й оповідаючи про свою нелегку долю, не могла стримати сліз. Працювала у бізнесмена. Платив той достойно, навіть дуже. Непомітно минули роки. А коли жінці виповнилось 55 років -звернулася до Пенсійного фонду. Тут і з'ясувалося, що роки, відпрацьвані в підприємця в наймах, ніде в офіційних документах не зафіксовані

На жаль, такі випадки не поодинокі. В умовах перехідної економіки формується новий прошарок роботодавців, бізнес яких базується на приватній власності. На­магаючись отримати прибуток з найменшими витратами та користуючись напруженістю на ринку праці, деякі з них використовують працю найманих працівників без належного оформлення.

Проте в легалізації трудових відносин, їх офіційному оформленні, не завжди зацікав­лені як роботодавець, так і працівник. Причина — високі податки, що знижують які прибутки підприємства та зменшують реальні заробітки працюючих.

Але ж і працівник, погоджуючись на "не­формальні" трудові відносини та дещо вищу винагороду, має пам'ятати, що збільшуючи на певний період свої доходи, він автоматично позбавляє себе конституційного захисту.

Не слід забувати "трудовим нелегалам" і про те, що серед бізнесменів існує негативна, навіть злочинна, практика прийому працівників, начебто, на іспитовий термін. Мовляв, попрацюєш місяць-другий, пройдеш стажування, а тоді візьму на роботу. Однак, здебільшого все закінчується тим, що людину просто виганяють з фірми, не заплатив­ши ні копійки...

Відсутність цивілізованих трудових відно­син, з одного боку, позбавляє можливості працівників на захист своїх трудових прав, пільги, соціальні гарантії, пенсійне забезпе­чення. З іншого — свідчить про наявність порушень законодавства як роботодавцем, так і найманим працівником.

Адже обоє ухиляються від сплати подат­ків та обов'язкових платежів і тим самим зменшують надходження до бюджету держави та страхових фондів. У кінцевому ре­зультаті це перешкоджає реалізації праців­никами права на соціальний захист у разі повної, часткової чи тимчасової втрати пра­цездатності, гарантованих Конституцією та законами України.

Налагоджуючи тісний діалог з підприєм­цями, влада встановлює для них чесні правила гри, поступово знижуючи фіскальний тиск на середній та малий бізнес, входить у русло цивілізованих взаємин. І тим самим змушує приватних підприємців активно ви­ходити з "тіні".

Відповідно зростає й роль трудового договору між роботодавцем — фізичною осо­бою та найманими працівниками. Договір стає дієвим інструментом боротьби з "тіньовою" зайнятістю та механізмом захисту соціальних прав трудівників.

А тому громадянину слід знати: підприємець зобов'язаний у тижневий термін зареєструвати трудовий договір у центрі зайнятості. Тільки тоді період роботи за трудовим договором заноситься в трудову книжку працівника та засвідчується печаткою відповідного центру зайнятості. А відтак, зара­ховується як до трудового, так і до страхо­вого стажу.

І підприємцям варто пам'ятати: викорис­тання нелегальної робочої сили, не укладення чи несвоєчасна реєстрація трудових договорів між ними та найманими працівни­ками є порушенням законодавства про працю. Що, в свою чергу, передбачає адмініс­тративну відповідальність та відповідні штрафні санкції.

Аби мати ефективніші важелі впливу на легалізацію неформальних трудових відносин у новому Трудовому кодексі необхідно передбачити: регулювання соціально-трудових правовідносин окремих категорій працівників та суб'єктів господарювання; визначити штрафні санкції до роботодавцяза допуск до роботи без оформлення трудових відносин; знизити податкове навантаження на працівників та роботодавців; запровадити спрощену та прозору систему оподаткування малих і середніх підпри­ємств.

Слід також визначити особливості робочого часу в літній та зимовий періоди на селі. Забезпечити принцип рівної оплати праці працівників однієї й тієї ж кваліфікації. Посилити державні гарантії через запровадження погодинної мінімальної заробітної плати.

 Перший заступник начальника інспенкції Вікторія Луцишина