Пошук
Друзі сайту
| Головна » Статті » Мої статті |
ЗВІЛЬНЕННЯ У ЗВ’ЯЗКУ З ПОРУШЕННЯМ ВСТАНОВЛЕНИХ ПРАВИЛ ПРИЙНЯТТЯ НА РОБОТУ
| Згідно зі статтею 7 КЗпП законодавством можуть встановлюватися додаткові , крім передбачених відповідними статтями КЗпП, підстави для припинення трудового договору деяких категорій працівників за певних умов, зокрема у зв’язку із порушенням встановлених правил прийняття на роботу. У пункті 29 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» від 6 листопада 1992 року № 9 роз’яснено, що, вирішуючи справи про припинення трудового договору у зв’язку з порушенням правил прийняття на роботу, суди повинні враховувати, що звільнення з цих підстав може мати місце у випадках, коли, відповідно до статті 7 КЗпП, спеціальною нормою законодавства України передбачено обмеження на прийняття на роботу за певних умов (наприклад, осіб, позбавлених вироком суду права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю протягом визначеного судом строку; прийняття на роботу, пов’язану з матеріальною відповідальністю осіб, що раніше були засуджені за розкрадання, хабарництво, інші корисливі злочини, якщо судимість не знята і не погашена). Отже, у разі звільнення працівника у зв’язку з порушенням правил прийняття на роботу, у наказі (розпорядженні) обов’язково має міситися посилання не тільки на статтю 7 КЗпП, а й на відповідну норму закону чи підзаконного акта, яку було порушено під час прийняття на роботу. Наприклад, згідно з пунктом 1 статті 30 Закону України «Про державну службу» може бути звільнений працівник, якого було прийнято на державну службу без проходження конкурсного відбору, передбаченого статтями 4, 15 цього Закону, оскільки в цьому випадку буде порушено умову реалізації права на державну службу. За пунктом 5 статті 30 зазначеного Закону припиняється державна служба осіб, які були прийняті на роботу з порушенням норм статті 12 цього Закону, якою встановлено, що не можуть бути обраними або призначеними на посаду в державному органі та його апараті особи, які: 1.визнані у встановленому порядку недієздатними; 2.мають судимість, що є несумісною із зайняттям посади; у разі прийняття на роботу будуть безпосередньо підпорядковані або підлеглі особам, які є їхніми близькими родичами чи свояками. Трапляються випадки, коли звільнення працівника у зв’язку з порушенням встановлених правил прийняття на роботу через відсутність відповідної освіти або незадовільний стан здоров’я помилково вважають звільненням за пунктом 2 статті 40 КЗпП, яким передбачено такі підстави розірвання трудового договору, як виявлена невідповідність працівника займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок недостатньої кваліфікації або стану здоров’я, які перешкоджають продовженню цієї роботи, і яке здійснюється з дотриманням правил та гарантій, встановлених для цього випадку частиною другою та третьою статті 40, статтями 43, 43 (1), частиною третьою статті 184, статтями 186 (1), 198 КЗпП. Слід зазначити, що звільнення працівника за пунктом 2 статті 40 КЗпП відбувається в тих випадках, коли невідповідність займаній посаді або виконуваній роботі настала чи була виявлена в процесі трудової діяльності, тобто вже після укладення трудового договору. Якщо ж про таку невідповідність було відомо ще під час прийняття на роботу, але з якихось причин трудовий договір все-таки був укладений, працівника звільняють саме за статтею 7 КЗпП та відповідною нормою законодавчого акта на підставі порушення встановлених правил прийняття на роботу. Крім того, враховуючи, що ні чинне законодавство, ні судова практика не містять чіткої кваліфікації звільнення у зв’язку з порушенням встановлених правил прийняття на роботу, - одні називають його звільненням з ініціативи власника або уповноваженого ним органу, інші вважають, що стаття 7 КЗпП є самостійною підставою розірвання трудового договору. Недостатня визначеність цього питання призводить до виникнення трудових спорів, пов’язаних із самим порядком проведення такого звільнення. І все-таки вважається, що звільнення у зв’язку з порушенням встановлених правил прийняття на роботу є самостійною підставою розірвання трудового договору. Це підтверджують статті 40, 41, 43 (1) КЗпП, в яких наведено підстави розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу, серед яких немає такої підстави, як порушення встановлених правил прийняття на роботу. У статті 7 КЗпП зазначено, що такі випадки є додатковими підставами для припинення трудового договору деяких категорій працівників за певних умов, які встановлюються законодавством. Крім того, КЗпП не передбачено, що звільнення працівника із зазначеної підстави потребує попередньої згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового працівника) або що в разі такого звільнення мають бути дотримані гарантії (наприклад, щодо виплати працівникам вихідної допомоги), передбачені КЗпП для окремих випадків розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу. Головний державний інспектор праці відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів у м. Чернігові Олена Бура | |
| Переглядів: 1627 | Рейтинг: 0.0/0 |
| Всього коментарів: 0 | |