Субота, 2024-11-23, 20.42
Головна Реєстрація RSS
Вітаю Вас, Гість
Категорії розділу
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Форма входу
Пошук
Друзі сайту
Головна » Статті » Мої статті

ЗВІЛЬНЕННЯ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ ВИПРОБУВАННЯ
Відповідно до статті 26 КЗпП України під час укладення трудового договору можуе бути обумовлене угодою сторін випробування з метою перевірки відповідності працівника роботі, яка йому доручається.
Частиною другою статті 28 КЗпП передбачено, що якщо протягом строку випробування встановлено невідповідність працівника роботі, на яку його прийнято, власник або уповноважений ним орган протягом цього строку вправі розірвати трудовий договір. Таким чином, у разі незадовільного результату випробування працівника звільняють з роботи як такого, що не витримав випробування, з посиланням в наказі на частину другу статті 28 КЗпП.
Оскільки підставою для звільнення за результатами випробування може бути лише невідповідність працівника роботі, на яку його було прийнято, у разі звільнення працівника з інших підстав протягом строку випробування у наказі (розпорядженні) має міститися посилання на відповідну норму КЗпП, а не на статтю 28 КЗпП. Наприклад, у разі вчинення працівником прогулу підставою для його звільнення буде пункт 4 частини першої статті 40 КЗпП.
Зауважимо, що розірвання трудового договору за результатами випробування, обумовленого під час прийняття на роботу допускається без згоди виборного органу первинної профспілкової організації (ст. 43 КЗпП) і не передбачає виплати вихідної допомоги (ст. 44 КЗпП).
Слід зазначити, що умова про випробування обов’язково має бути застережена в наказі (розпорядженні) про прийняття на роботу. Тобто, якщо в наказі (розпорядженні) не міститься такої умови, то працівника прийнято на роботу без випробування, а отже його не можна звільнити за статтею 28 КЗпП як такого, що не витримав випробування.
Крім того, частиною першою статті 28 КЗпП передбачено, що якщо строк випробування закінчився, а працівник продовжує працювати, то він вважається таким, що витримав випробування, і наступне розірвання трудового договору допускається лише на загальних підставах. Отже, якщо працівник не відповідає роботі, на яку його було прийнято, але керівник «пропустив» строк випробування, протягом якого працівника можна було звільнити за статтею 28 КЗпП, такого працівника можна звільнити лише на загальних підставах, передбачених законодавством.
Обчислення строку випробування здійснюється відповідно до статті 241 КЗпП, якою встановлено правила обчислення строків, передбачених Кзпп. Водночас, якщо працівник у період випробування був відсутній на роботі у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю або з інших поважних причин, строк випробування можу бути продовжено на відповідну кількість днів, протягом яких він був відсутній (частина третя ст. 27 КЗпП). Тобто власник або уповноважений ним орган має право, але не зобов’язаний продовжувати строк випробування. При цьому в разі продовження строк випробування в цілому (до і після перерви) не має перевищувати строку, зазначеного в наказі про прийняття на роботу.
Оскільки передбачене статтею 28 КЗпП звільнення за результатами випробування значиться в статті 43 КЗпП як розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу, не доцільно встановлювати випробування під час прийняття на роботу особам, яких згідно із частиною третьою статті 184 та статтею 186 КЗпП заборонено звільняти з ініціативи власника або уповноваженого ним органу, а саме: вагітним жінкам і жінкам, які мають дітей віком до трьох років (до шести років, якщо дитина потребує домашнього догляду); одиноким матерям за наявності дитини віком до чотирнадцяти років або дитини-інваліда; батькам, які виховують дітей без матері (у т.ч.) у разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі), а також опікунам (піклувальникам) таких дітей.
Крім того, у пункті 17 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» зазначено, зокрема, що правило про недопустимість звільнення працівника в період тимчасової непрацездатності (частина третя ст. 40 КЗпП) стосується як передбачених статтями 40, 41 КЗпП, так і інших випадків, коли розірвання трудового договору відповідно до чинного законодавства провадиться з ініціативи власника або уповноваженого ним органу.

Головний державний інспектор праці відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів у м. Чернігові Олена Бура
Категорія: Мої статті | Додав: o_vika (2013-02-27)
Переглядів: 1562 | Коментарі: 6 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: