Особливості звільнення працівника за п.2 ст. 36 КЗпП України, якщо працівник захворів і в нього є листок непрацездатності

Норми трудового законодавства про недопустимість звільнення працівника в період його тимчасової непрацездатності (частиною 3 статті 40 КЗпП) поширюються лише на ті випадки, коли розірвання трудового договору відповідно до чинного законодавства проводиться з ініціативи роботодавця (статті 40, 41 КЗпП).

 Припинити трудові відносини з працівником, який перебуває в період тимчасової непрацездатності, дозволяється в разі закінчення строку трудового договору. Таке звільнення вважається проведеним за взаємною згодою працівника і роботодавця, оскільки кожен з них виявив волю на припинення трудових відносин саме у вказаний у договорі строк під час його підписання.

 Роботодавцеві, який бажає припинити трудові відносини з працівником, прийнятим на роботу за строковим трудовим договором, слід зробити це протягом останнього дня роботи працівника відповідно до умов договору. Якщо роботодавець у вказаний день не видасть наказ про звільнення працівника, трудові відносини будуть вважатись продовженими на невизначений строк (статття 39 КЗпП).

 Якщо ж листок непрацездатності буде закритий датою, яка виходить за межі дії строкового трудового договору, працівник має бути звільнений в день закінчення трудового договору, а листок непрацездатності – оплачений повністю, навіть за період, який виходить за межі дії такого договору. 

Заступник начальника ТДІзПП             Л.М. Мірошник