Переведення на іншу роботу - Мої статті - Каталог статей - chtdipp
Вівторок, 2016-12-06, 20.48
Головна Реєстрація RSS
Вітаю Вас, Гість
Категорії розділу
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Форма входу
Пошук
Друзі сайту
Головна » Статті » Мої статті

Переведення на іншу роботу
Відповідно до частини першої от. 32 Кодексу законів про працю України переведення працівника на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, а також переведення на інше підприємство або в іншу місцевість, хоча б разом з підприємством, допускається тільки за згодою працівника, за винятком випадків, передбачених у ст, 33 Кодексу та в інших випадках, передбачених законодавством. Крім того, КЗпП визначає підстави та умови переведення працівників на іншу роботу тимчасово, а також на більш легку роботу згідно з медичним висновком.
Аналіз змісту зазначених норм КЗпП дозволяє зробити висновок, що термін «переведення» включає:
1. Переведення працівника на іншу роботу на тому ж підприємстві.
Зазначене переведення характеризується такими особливостями:
• має бути одержана згода працівника;
• переведенням на іншу роботу вважається доручення працівникові іншої роботи, що не відповідає спеціальності, кваліфікації чи посаді, визначеній трудовим договором. Тобто, таке переведення передбачає зміну такої істотної умови трудового договору, як трудова функція;
• переведення є безстроковим (постійним);
• ініціатива щодо переведення може належати як працівникові, так і роботодавцеві;
• у разі переведення працівника на іншу постійну нижчеоплачувану роботу, за ним зберігається його попередній середній заробіток протягом двох тижнів з дня переведення.
2. Переведення працівникана роботу на інше підприємство.
Переведення на інше підприємство передбачає такі особливості:
• змінюються такі істотні умови трудового договору, як місце роботи та не виключається зміна трудової функції;
• ініціатива переведення може йти від будь якої сторони трудового договору. Водночас, керівники підприємств мають узгодити між собою таке переведення, а працівник - надати свою згоду;
• працівник при переведенні на інше підприємство користується низкою пільг. Так, йому не можна встановлювати випробування (ст. 26), а також йому не може бути відмовлено в укладанні трудового договору (ст. 24).
3. Переведення працівника в іншу місцевість, хоча б разом з підприємством.
Таке переведення є самостійним видом і має свої, особливості:
• означає зміну територіального розташування місця роботи і носить постійний характер;ініціатива такого переведення виходить від роботодавця;
• на переведення має бути отримана згода працівника;
• Відповідно до ст. 120 КЗпП працівник має право на відшкодування витрат та одержання інших компенсацій у зв’язку з переведенням (Вартість проїзду працівника і членів його сім'ї, витрати по перевезенню майна, добові за час перебування у дорозі, одноразова допомога на самого працівника і на кожного члена сім'ї, а також зарплата за дні збору в дорогу і влаштування на новому місці, але не більше шести днів, а також за час перебування у дорозі).
4. Тимчасове переведення працівника на іншу роботу, не обумовлену трудовим договором.
Зазначене переведення регулюється нормами частини першої ст. 33 КЗпП і також має свої особливості:
• переведення допускається лише за згодою працівника;
• ініціатором переведення виступає роботодавець, тобто йому надано право на певний, визначений ним термін, переводити працівника, за його згодою, на іншу роботу;
• в результаті, у працівника змінюється визначена в трудовому договорі функція (професія, посада, робота);
• після закінчення терміну переведення працівник повертається до виконання попередньої роботи без видання окремого наказу.
5. Тимчасове переведення працівника на іншу роботу, не обумовлену трудовим договором, для відвернення обставин, які ставлять або можуть поставити під загрозу життя чи нормальні життєві умови людей.
За своїми особливостями таке переведення суттєво відрізняється від попереднього:
• воно, як виняток, може здійснюватись без згоди працівника;
• термін такого переведення не може бути більшим, ніж місяць;
• робота, на яку здійснюється переведення, не може бути протипоказана працівникові за станом здоров'я;
• розмір оплати такої роботи має бути не нижчим, ніж середній заробіток за попередньою роботою;
• виконання наказу про тимчасове переведення за умови дотримання порядку, встановленого ст. 33 КЗпП, є обов'язком працівника, а його невиконання може бути підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності за ст. 139 КЗпП;
• заборонено застосовувати цей вид переведення до вагітних жінок, жінок, які мають дитину-інваліда або дитину віком до 6 років, а також осіб віком до 18 років без отримання їх згоди.
6. Тимчасове переведення працівника на іншу роботу в разі простою.
Застосовуючи тимчасові переведення у разі простою, слід враховувати такі особливості:
• переведення у разі простою потребує згоди працівника та допускається лише з урахуванням спеціальності та кваліфікації працівника;
• допускається переведення на інше підприємство, але в тій самій місцевості;
• строк переведення не може перевищувати одного місяця;
• відмова працівника від переведення не може бути підставою для звільнення;
• відповідно до ст.113 КЗпП час простою не з вини працівника оплачується не нижче від двох третин тарифної ставки (окладу).
7. Переведення працівника на легшу роботу відповідно до медичного висновку (ст. 170, 178 КЗпП).
Таке переведення може мати як постійний, так і тимчасовий характер. Особливості такого переведення полягають в наступному:
• переведення може ініціюватись як працівником, так і роботодавцем;
• основною умовою такого переведення є потреба, відповідно до медичного висновку, в легшій роботі, ніж та, яка підтверджена медичним висновком - довідкою ЛКК або МСЕК;
• після закінчення терміну переведення на легшу роботу (якщо він був тимчасовим), працівник може повернутися до виконання попередньої роботи;
• за працівником зберігається попередній заробіток протягом двох тижнів з дня переведення, а у випадках, передбачених законодавством, попередній заробіток - зберігається на весь час виконання нижче оплачуваної роботи.
Від переведень потрібно відрізняти суміжні з ними випадки переміщення працівника та зміни істотних умов праці, передбачені відповідно частинами другою та третьою статті 32 КЗпП.
Так, не вважається переведенням на іншу роботу і не потребує згоди працівника на переміщення його на тому ж підприємстві на інше робоче місце, в інший структурний підрозділ у тій же місцевості, доручення роботи на іншому механізмі або агрегаті в межах спеціальності, кваліфікації чи посади, обумовленої трудовим договором.
У зв'язку зі змінами в організації виробництва і праці, допускається зміна істотних умов праці при продовженні роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою. Про зміну істотних умов праці - систем та розмірів оплати праці, пільг, режиму роботи, встановлення або скасування неповного робочого часу, суміщення професій, зміну розрядів і найменування посад та інших - працівник повинен бути повідомлений не пізніше, ніж за два місяці. При цьому якщо колишні істотні умови праці не може бути збережено, а працівник не згоден на продовження роботи в нових умовах, то трудовий договір припиняється за пунктом 6 статті 36 КЗпП.
За загальним правилом переведення оформляється шляхом подання працівником заяви (у разі, якщо ініціатором переведення є працівник) або після одержання згоди працівника (у разі, якщо ініціатором переведення є роботодавець) та видання роботодавцем відповідного наказу.

Головний державний інспектор праці відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів у м. Чернігові Олена Бура
Категорія: Мої статті | Додав: o_vika (2013-02-28)
Переглядів: 1256 | Рейтинг: 5.0/1
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: